П’ята секція

09 грудня 2014 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Боштьян М. Зупанчіч (<…>), Голова,

Хелена Єдерблом (<…>),

Алеш Пейхал (<…>), судді,

а також Стівен Філліпс (<…>), Секретар секції,

беручи до уваги зазначену заяву, подану 08 жовтня 2012 року,

з огляду на декларацію щодо вилучення Судом заяви з реєстру справ, подану Урядом держави-відповідача 25 грудня 2013 року,

після обговорення постановляє таке рішення:

Заявник - п. Василь Альбертович Завадський, громадянин України, народився у 1960 році та проживає у м. Одесі.

Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений.

Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції на надмірну тривалість провадження, в якому він був стороною, та за статтею 13 Конвенції на відсутність ефективних засобів правового захисту щодо його скарг.

Про заяву було повідомлено Уряд.

Заявник скаржився на надмірну тривалість провадження у його справі та на відсутність ефективних засобів правового захисту у зв’язку з цим на національному рівні. Він посилався на пункт 1 статті 6 та на статтю 13 Конвенції.

Після невдалих спроб досягти дружнього врегулювання листом від 25 грудня 2013 року Уряд повідомив Суд про односторонню декларацію з метою врегулювання питання, яке порушувалось цією заявою. Урядом також було запропоновано Суду вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 37 Конвенції.

Декларація передбачала таке:

"Уряд України визнає порушення прав заявника, а саме надмірну тривалість розгляду його справи в національних судах та відсутність ефективних засобів правового захисту на національному рівні.

Уряд України пропонує виплатити п. Василю Альбертовичу Завадському 450 (чотириста п’ятдесят) євро, що є відшкодуванням будь-якої матеріальної та моральної шкоди та компенсацією судових витрат, а також додатково будь-який податок, який може стягуватись з заявника.

Ця сума буде конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу та виплачена протягом трьох місяців з дати повідомлення про ухвалення Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У випадку несплати цієї суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов’язується сплатити пеню, що дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти. Виплата становитиме остаточне вирішення справи.".

Декларацію Уряду було направлено заявнику, і йому було запропоновано надати свої зауваження до 14 березня 2014 року, але він цього не зробив. Беручи до уваги попереднє негативне ставлення заявника до дружнього врегулювання справи, Суд вважає, що заявник не задоволений умовами декларації.

Суд нагадує, що стаття 37 Конвенції передбачає, що Суд може на будь-якій стадії провадження у справі прийняти рішення про вилучення заяви з реєстру справ, якщо обставини справи дають підстави дійти одного з висновків, визначених у підпунктах "a", "b" чи "c" пункту 1 цієї статті. Зокрема, підпункт "с" пункту 1 статті 37 Конвенції надає Суду право вилучити заяву з реєстру, якщо: