Уряд України і Уряд Республіки Казахстан, далі "Договірні Сторони",

прагнучи розвивати на підставі взаємності автомобільне пасажирське і вантажне сполучення між обома країнами і транзитом через їхні території,

бажаючи полегшити це сполучення

погодились з нижчеподаним:

1. Згідно з цією Угодою здійснюються регулярні і нерегулярні перевезення пасажирів (у тому числі туристів) і вантажів між обома країнами і транзитом через їхні території, шляхами, які відкриті для міжнародного автомобільного сполучення, автотранспортними засобами, зареєстрованими в Україні або в Республіці Казахстан.

1. Регулярні перевезення пасажирів автобусами організуються за узгодженням між компетентними органами Договірних Сторін.

2. Пропозиції про організацію таких перевезень завчасно передаються один одному компетентними органами Договірних Сторін. Ці пропозиції повинні вміщувати відомості відносно найменування перевізника, маршруту проходження, розкладу руху, тарифу, пунктів зупинки, де перевізник здійснюватиме посадку і висадку пасажирів, а також передбачаємого періоду і регулярності виконання перевезень.

1. Для здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автобусами між обома країнами або транзитом через їх території, за винятком перевезень, передбачених статтею 4 цієї Угоди, необхідні дозволи, що видаються компетентними органами Договірних Сторін.

2. Компетентні органи Договірних Сторін видаватимуть дозволи на ту ділянку маршруту, що пролягає через їх територію.

3. На кожне нерегулярне перевезення пасажирів автобусами повинно бути видано окремий дозвіл, який дає право здійснення одного рейсу в прямому і зворотному напрямках, якщо інше не обумовлено в самому дозволі.

4. Компетентні органи Договірних Сторін щорічно передаватимуть один одному взаємно погоджену кількість бланків дозволів для нерегулярних перевезень пасажирів. Ці бланки повинні мати печатку і підпис компетентного органу, який видає дозвіл.

5. Компетентні органи Договірних Сторін погоджують між собою порядок обміну бланками дозволів.

Дозволів, зазначених в статті 3 цієї Угоди, не потрібно при заміні несправного автобуса іншим автобусом.

1. Перевезення вантажів між обома країнами або транзитом через їх території, за винятком перевезень, передбачених статтею 6 цієї Угоди, здійснюються вантажними автомобілями з причепами або без них, або тягачами з напівпричепами на основі дозволів, які видаються компетентними органами Договірних Сторін.

2. На кожне перевезення вантажів повинен бути виданий окремий дозвіл, який дає право на здійснення одного рейсу в прямому і зворотному напрямках, якщо інше не обумовлено в самому дозволі.

3. Компетентні органи Договірних Сторін щорічно передаватимуть один одному взаємно погоджену кількість бланків дозволів на перевезення вантажів. Ці бланки повинні мати печатку і підпис компетентного органу, який видає дозвіл.

4. Компетентні органи Договірних Сторін погоджують між собою порядок обміну бланками дозволів.

1. Дозволів, зазначених в статті 5 цієї Угоди, не потрібно для виконання перевезень:

а) експонатів, обладнання і матеріалів, призначених для ярмарків та виставок;

б) транспортних засобів, тварин, а також різного інвентарю та майна, призначених для проведення спортивних заходів;

в) театральних декорацій і реквізиту, музичних інструментів, обладнання і приладдя для кінозйомок, радіо- і телевізійних передач;

г) тіл і праху померлих;

д) пошти;

е) пошкоджених автотранспортних засобів;

ж) рухомого майна при переселенні;

з) вантажів, на перевезення яких відповідно до статті 7 цієї Угоди одержано спеціальний дозвіл;

і) медичного обладнання і медикаментів для надання допомоги при стихійних лихах.

Дозволів також не потрібно для проїзду автомобілів технічної допомоги.

При виконанні перевезень, зазначених в цій статті на автотранспортному засобі повинен бути перевізний документ країни, в якій зареєстровано транспортний засіб.

2. Винятки, передбачені підпунктами а), б), в) пункту 1 цієї статті діють тільки в тих випадках, коли вантаж підлягає поверненню до країни, де зареєстровано автотранспортний засіб, або якщо вантаж перевозиться транзитом на територію третьої країни.

1. Коли габарити або вага автотранспортного засобу, прямуючого без вантажу або з вантажем, перевищують встановлені на території другої Договірної Сторони норми, а також при перевезеннях небезпечних вантажів, перевізник повинен одержати спеціальний дозвіл компетентних органів другої Договірної Сторони.

2. Якщо згаданий в пункті 1 цієї статті дозвіл передбачає рух автотранспортного засобу за визначеним маршрутом, перевезення повинно здійснюватись тільки за цим маршрутом.

1. Перевізнику не дозволяється здійснювати перевезення пасажирів або вантажів між двома пунктами, розташованими на території іншої Договірної Сторони.

2. Перевізник може здійснювати перевезення з території іншої Договірної Сторони на територію третьої країни, а також з території третьої країни на територію другої Договірної Сторони, якщо він отримав на це спеціальний дозвіл компетентного органу іншої Договірної Сторони.

1. Перевезення, передбачені цією Угодою, можуть виконуватись тільки тими перевізниками, які згідно внутрішньому законодавству своєї країни допущені до здійснення міжнародних перевезень.

2. Автотранспортні засоби, що здійснюють міжнародні перевезення, повинні мати реєстраційний і розпізнавальний знаки своєї країни.

Забороняються перевезення між Договірними Сторонами, а також транзитом через їхні території озброєння, боєприпасів, військового обладнання, вибухових матеріалів та інших небезпечних і шкідливих речовин, заборонених внутрішнім законодавством Договірних Сторін.

Перевезення вантажів, передбачені цією Угодою, повинні здійснюватись за національними накладними, форма яких повинна відповідати загальноприйнятому міжнародному зразку.

1. Водій автотранспортного засобу повинен мати національне або міжнародне посвідчення водія, що відповідає категорії автотранспортного засобу, яким він управляє, і національні реєстраційні документи на автотранспортний засіб.

2. Дозвіл і інші документи, які потрібні відповідно до положень цієї Угоди, повинні знаходитись на автотранспортному засобі, до якого вони відносяться і пред'являтись на вимогу компетентних контролюючих органів.

Практичні питання, пов'язані із здійсненням перевезень пасажирів і вантажів, передбачених цією Угодою, можуть регулюватись безпосередньо між перевізниками Договірних Сторін.

З цією метою перевізники за погодженням з компетентними органами Договірних Сторін можуть відкривати свої представництва на території іншої Договірної Сторони.