17 червня 2014 року Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Ангеліка Нуссбергер (<...>), Голова,

Вінсент А. Де Гаетано (<...>),

Андре Потоцький (<...>), судді,

а також Стівен Філліпс, заступник Секретаря секції,

беручи до уваги зазначену заяву, подану 20 січня 2009 року,

з огляду на декларацію щодо вилучення Судом заяви з реєстру справ, подану Урядом держави-відповідача 11 січня 2014 року, та відповідь заявника на цю декларацію,

після обговорення постановляє таке рішення:

Заявник - громадянин України п. Євген Валерійович Прокопенко, 1968 року народження, проживає в м. Ромнах.

Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений.

Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 та за статтею 13 Конвенції на надмірну тривалість провадження в його справі та на відсутність ефективних засобів юридичного захисту щодо його скарг.

Про заяву було повідомлено Уряд.

Заявник скаржився на тривалість провадження в його справі та на відсутність ефективних засобів юридичного захисту у зв'язку з цим. Він посилався на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції .

Після безуспішних спроб досягти дружнього врегулювання листом від 11 січня 2014 року Уряд повідомив Суд про односторонню декларацію з метою врегулювання питання, яке порушувалось цією заявою. Уряд також запропонував Суду вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 37 Конвенції .

Декларація передбачала таке:

"Уряд України визнає порушення національними органами влади прав заявника, гарантованих пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції .

Уряд України пропонує виплатити пану Євгену Валерійовичу Прокопенку 2200 (дві тисячі двісті) євро.

У зв'язку з цим Уряд просить Суд вилучити заяву з реєстру справ. Уряд зауважує, що вищезазначена одностороння декларація відповідає положенню "з будь-якої іншої підстави", на основі якого Суд може вилучити справу з реєстру відповідно до підпункту "c" пункту 1 статті 37 Конвенції .

Ця сума є відшкодуванням будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також компенсацією судових та інших витрат, звільнена від будь-яких податків, що можуть нараховуватись, і буде конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу. Кошти будуть виплачені протягом трьох місяців з дати повідомлення про ухвалення Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод . У разі несплати цих сум протягом тримісячного строку Уряд зобов'язується сплачувати з моменту закінчення цього періоду і до моменту остаточного розрахунку простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.