Міністерство оборони України і Міністерство оборони Королівства Бельгія, далі - Сторони,

маючи за мету сприяти зміцненню миру, стабільності та безпеки на європейському континенті,

ґрунтуючись на положеннях Статуту Організації Об'єднаних Націй, Заключного акта Наради з безпеки й співробітництва в Європі, Паризької хартії, Віденського документа переговорів про заходи зміцнення довіри і безпеки 1999 року та інших відповідних документів Організації з питань безпеки та співробітництва в Європі,

зважаючи на Угоду між державами-членами Північноатлантичного Договору та іншими державами, які беруть участь у програмі "Партнерство заради миру", щодо статусу їх збройних сил та Додатковий протокол, підписані у Брюсселі 19 червня 1995 року ,

усвідомлюючи необхідність розвивати двосторонні відносини і взаємну довіру через співробітництво збройних сил Сторін,

погодились про таке:

Ця Угода має за мету встановлення загальних принципів і порядку здійснення військового співробітництва в інтересах Сторін.

Співробітництво здійснюватиметься лише у галузях, які визначені у статті 2 цієї Угоди.

Сторони визначили такі галузі співробітництва між збройними силами обох держав:

1) обмін досвідом щодо організаційної структури, керівництва та цивільного демократичного контролю за збройними силами;

2) ведення двостороннього діалогу з питань формування політики в галузі безпеки;

3) обмін досвідом щодо організації матеріально-технічного забезпечення;

4) обмін інформацією і досвідом у галузі підготовки до участі в операціях підтримки миру;

5) обмін інформацією щодо правових аспектів діяльності збройних сил, зокрема з питань забезпечення прав людини;

6) обмін досвідом та інформацією щодо розповсюдження і застосування міжнародного гуманітарного права;

7) обмін інформацією у галузі наукової та дослідницької діяльності;

8) обмін інформацією щодо охорони навколишнього середовища та боротьби із забрудненнями, які пов'язані з військовою діяльністю;

9) соціальна, культурна і спортивна діяльність;

10) обмін делегаціями з метою проведення заходів двостороннього військового співробітництва, а також спільних заходів у рамках програми "Партнерство заради миру".

Відповідно до мети цієї Угоди Сторони погоджуються організовувати семінари, зустрічі або конференції, за необхідністю, і створювати спільні робочі групи у рамках галузей, що визначені у статті 2.

1. У рамках цієї Угоди особовий склад збройних сил Сторін має дотримуватися чинного законодавства Сторони, що приймає.

2. Особовий склад Сторін залишається під національним командуванням і зберігає військову форму, військове звання та знаки розрізнення збройних сил своєї держави.

3. Використання дисциплінарної влади залишається за Стороною, що відряджає.

Юридичні питання, пов'язані із злочинами особового складу збройних сил Сторони, що відряджає, вирішуватимуться відповідно до Угоди між державами-членами Північноатлантичного Договору та іншими державами, які беруть участь у програмі "Партнерство заради миру", щодо статусу їх збройних сил та Додаткового протоколу, підписаних у Брюсселі 19 червня 1995 року.