11 березня 2014 року Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи Комітетом, до складу якого увійшли:

Боштьян М. Зупанчіч (<…>), Голова,

Енн Пауер-Форд(<…>),

Хелена Єдерблом (<…>), судді,

а також Стівен Філліпс (<…>), заступник Секретаря секції,

беручи до уваги вищезазначену заяву, подану 25 січня 2008 року,

беручи до уваги декларацію, подану Урядом держави-відповідача 21 жовтня 2013 року, щодо вилучення Судом заяви з реєстру справ, та відповідь заявника на цю декларацію,

після обговорення постановляє таке рішення:

Заявник - п. Зіновій Антонович Семенко, громадянин України 1938 року народження, проживає в м. Чернівцях.

Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений.

Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції на тривалість провадження в його справі.

Він також подав інші скарги за пунктом 1 статті 6, статтею 13, статтею 17 Конвенції та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, стверджуючи в основному, що провадження в його справі було несправедливим.

Про скаргу заявника за пунктом 1 статті 6 Конвенції на тривалість провадження щодо виплати йому компенсації у зв’язку з припиненням трудових відносин було повідомлено Уряд.

1. Заявник скаржився на тривалість провадження стосовно виплати йому компенсації у зв'язку з припиненням його трудових відносин. Він посилався на пункт 1 статті 6 Конвенції.

Після невдалих спроб досягти дружнього врегулювання Уряд листом від 21 жовтня 2013 року повідомив Суд про свою односторонню декларацію з метою врегулювання питання, яке порушувалось цією частиною заяви. Уряд також запропонував Суду вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 37 Конвенції,

Декларація передбачала таке:

"Уряд України визнає надмірну тривалість розгляду справи заявника національними судами.

Уряд України пропонує виплатити пану Зіновію Антоновичу Семенко 1080 (одна тисяча вісімдесят) євро.

У зв’язку з цим Уряд просить Суд вилучити заяву з реєстру справ. Уряд зауважує, що ця декларація відповідає положенню "з будь-якої іншої підстави", на основі якого Суд може вилучити справу з реєстру відповідно до підпункту "с" пункту 1 статті 37 Конвенції.

Ця сума є відшкодуванням будь-якої моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат, звільнена від будь-яких податків, що можуть нараховуватись, і буде конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу. Кошти будуть виплачені протягом трьох місяців з моменту повідомлення про ухвалення Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У разі несплати цієї суми протягом тримісячного строку Уряд зобов’язується сплачувати з моменту закінчення цього періоду і до моменту розрахунку простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Виплата становитиме остаточне вирішення справи".

У листі від 5 грудня 2013 року заявник висловив свою незгоду з умовами односторонньої декларації.

Суд нагадує, що стаття 37 Конвенції передбачає, що Суд може на будь-якій стадії провадження прийняти рішення про вилучення справи з реєстру справ за наявності підстав, передбачених підпунктами "a", "b", "c" пункту 1 статті 37 Конвенції. Підпункт "c" пункту 1 статті 37 Конвенції надає Суду право вилучити справу з реєстру, якщо: