Беручи до уваги, що Інститут захисту навколишнього середовища та досліджень Італійської Республіки (далі - ISPRA) та Державна інспекція ядерного регулювання України (далі - Держатомрегулювання України), далі - "Сторони" відповідно до їх юрисдикції є компетентними органами в сфері регулювання ядерної безпеки;

Усвідомлюючи взаємний інтерес Сторін до обміну технічною інформацією в сфері регуляторних питань безпеки ядерних установок, стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, що вимагаються або рекомендуються їх організаціями, впливу на довкілля діяльності існуючих та майбутніх ядерних установок, поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами, включаючи їх зберігання та захоронення, а також радіаційної безпеки та медичного опромінення;

Враховуючи, що питання регулювання ядерної безпеки та ядерної захищеності, гарантованого радіаційного захисту, відповідності режиму нерозповсюдження ядерної зброї є головними в сфері безпечного використання ядерної енергії;

Будучи переконаними, що обмін інформацією та досвідом сприятиме підвищенню рівня ядерної та радіаційної безпеки, а також рівня захисту населення в державах Сторін;

Враховуючи Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Італійської Республіки про технічне співробітництво від 13 березня 2003 року та Протокол шостого спільного засідання Українсько-італійської Ради з питань торгівлі, промислового та фінансового співробітництва від 23-24 лютого 2006 року;

Зважаючи, що держави Сторін є учасниками Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, мають Угоди з МАГАТЕ про застосування гарантій та як країни-члени Агентства керуються принципами використання ядерної енергії виключно в мирних цілях,

домовилися про таке:

Відповідно до законодавства своїх держав Сторони здійснюють обмін технічною інформацією та співробітництво в сфері регулювання безпеки та захищеності, радіаційного та фізичного захисту, гарантій нерозповсюдження, поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами, зняття з експлуатації ядерних установок, аварійного планування, впливу на довкілля ядерних установок, а також дослідницьких програм в сфері ядерної безпеки.

Обмін технічною інформацією здійснюватиметься згідно наступних напрямків:

- законодавство в сфері ядерної та радіаційної безпеки, норми з безпеки та керівництва з якості, технічні критерії з регуляторних питань забезпечення ядерної безпеки щодо вибору майданчиків, проектування, спорудження, введення в експлуатацію, експлуатації, зняття з експлуатації ядерних установок та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, їх впливу на довкілля;

- регуляторні процедури та методології оцінки ядерної безпеки та захищеності, радіаційного та фізичного захисту, забезпечення якості, гарантій нерозповсюдження, поводження з радіоактивними відходами, перевезення радіоактивних матеріалів, аварійного планування, оцінки впливу ядерних установок на довкілля;

- регуляторні підходи та досвід ліцензування та інспектування нових ядерних установок;

- регуляторні підходи та досвід періодичної переоцінки безпеки для діючих ядерних установок, продовження терміну експлуатації;

- регуляторні підходи та досвід зняття з експлуатації ядерних установок, поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом;

- безпека та контроль за переміщенням джерел іонізуючого випромінювання;

- попередження незаконного переміщення через кордони ядерних матеріалів та радіоактивних відходів, в тому числі радіоактивно-забрудненої продукції, призначеної для продажу;

- обмін досвідом щодо діючих ядерних установок та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, обмін звітами про ядерні події, інциденти, аварії та заходи щодо ліквідації їх наслідків;

- раннє оповіщення щодо основних подій, що впливають на гарантування безпеки;

- обмін інформацією щодо науково-дослідних та дослідницько-конструкторських програм, як основи для взаємовигідної співпраці;

- навчання фахівців та персоналу, задіяного в сфері ядерного регулювання;

- інші питання взаємного інтересу Сторін.

1. Кожна Сторона призначає одного координатора для сприяння реалізації цієї Угоди.

2. Координатори є відповідальними головним чином за:

a) обмін усією інформацією, що відносяться до сфери застосування цієї Угоди,

b) організацію взаємних технічних консультацій (координаційних зустрічей) згідно зі статтею 4 цією Угоди.

3. Сторони інформуватимуть одна одну про можливі зміни координаторів.