15 жовтня 2013 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Боштьян М. Зупанчіч (<…>),

Голова,

Енн Пауер-Форд (<…>),

Хелена Єдерблом (<…>), судді,

а також Стівен Філліпс (<…>), заступник Секретаря

секції, беручи до уваги зазначену заяву, подану 5 листопада

2007 року,

враховуючи офіційні декларації щодо дружнього врегулювання у

справі,

після обговорення постановляє таке рішення:

Заявниця, пані Надія Олександрівна Гриценко, - громадянка України 1956 року народження, проживає в м. Дрогобичі.

Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений - п. Назар Кульчицький з Міністерства юстиції.

Заявниця переважно скаржилася за пунктом 1 статті 6 Конвенції на надмірну тривалість цивільного провадження в її справі.

28 лютого та 9 серпня 2013 року Суд отримав декларації щодо дружнього врегулювання, підписані сторонами, відповідно до яких заявниця погодилась відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України, які стосуються фактів, викладених у цій заяві, в обмін на зобов’язання Уряду сплатити їй 2400 (дві тисячі чотириста) євро, що є відшкодуванням будь-якої моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат. Ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача на день здійснення платежу, звільнена від будь-яких податків та виплачена заявниці протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про рішення Суду. У випадку несплати заявниці належної суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов’язується сплатити пеню, що дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, які нараховуватимуться з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку. Виплата зазначеної суми становитиме остаточне вирішення справи.