15 жовтня 2013 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Боштьян М. Зупанчіч (<…>),

Голова,

Енн Пауер-Форд (<…>),

Хелена Єдерблом (<…>), судді,

а також Стівен Філліпс (<…>), заступник Секретаря секції, беручи до уваги зазначену заяву, подану 28 вересня 2006 року, з огляду на односторонню декларацію, подану Урядом держави-відповідача 17 липня 2013 року, щодо вилучення Судом заяви з реєстру справ, після обговорення постановляє таке рішення:

Заявник, п. Павло Іванович Чемерега, - громадянин України 1965 року народження, проживає в с. Роздольне.

Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений - п. Назар Кульчицький з Міністерства юстиції.

Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції на надмірну тривалість кримінального провадження в його справі. Він також скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції на стверджувану несправедливість судового розгляду та за підпунктом "d" пункту 3 статті 6 - на право перехресного допиту свідків обвинувачення.

Частину заяви стосовно надмірної тривалості провадження було направлено до Уряду.

1. Заявник скаржився на надмірну тривалість кримінального провадження. Він посилався на пункт 1 статті 6 Конвенції.

Після безуспішних спроб досягти дружнього врегулювання листом від 17 липня 2013 року Уряд повідомив Суд про односторонню декларацію з метою врегулювання питання, яке порушується в цій частині заяви. Крім того, Уряд просив Суд вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 37 Конвенції .

Декларація передбачала таке:

"Уряд України визнає порушення національними органами прав заявника, які гарантуються частиною 1 статті 6 (тривалість кримінального провадження) Конвенції,

Я, Назар Кульчицький, Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, заявляю, що Уряд України пропонує сплатити пану Павлу Івановичу Чемерезі 1800 (одна тисяча вісімсот) євро справедливої компенсації.

Уряд закликає Суд вилучити заяву з реєстру справ. Уряд України пропонує, щоб Суд прийняв цю декларацію як підставу вилучення заяви із реєстру справ відповідно до підпункту "с" пункту 1 статті 37 Конвенції ("з будь-якої іншої підстави").

Ця сума є відшкодуванням будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат, звільнена від будь-яких податків, що можуть нараховуватись, і буде конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу. Кошти будуть виплачені протягом трьох місяців з моменту повідомлення про ухвалення Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У разі несплати цих сум протягом тримісячного строку Уряд зобов'язується сплачувати з моменту спливу цього періоду і до моменту розрахунку простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Виплата становитиме остаточне вирішення справи".

Листом, отриманим Судом 21 серпня 2013 року, заявник заявив, що він не задоволений умовами односторонньої декларації.

Суд нагадує, що відповідно до статті 37 Конвенції він може на будь-якій стадії провадження у справі ухвалити рішення про вилучення заяви з реєстру справ, якщо обставини справи дають підстави дійти одного з висновків, визначених у підпунктах "a", "b" чи "c" пункту 1 цієї статті. Згідно з підпунктом "c" пункту 1 статті 37 Суд може вилучити заяву з реєстру справ, якщо: