17 вересня 2013 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Боштьян М. Зупанчіч (<…>),

Голова,

Енн Пауер-Форд (<…>),

Хелена Єдерблом (<…>), судді,

а також Стівен Філліпс (<…>), заступник Секретаря

секції,

беручи до уваги зазначену заяву, подану 31 жовтня

2007 року,

враховуючи декларацію, подану Урядом-відповідачем 3 квітня 2013

року, щодо вилучення заяви з реєстру справ та відповідь заявника на

цю декларацію,

після обговорення постановляє таке рішення:

Заявник - пан Владислав Львович Максимчук, громадянин України 1949 року народження, проживає у місті Запоріжжі.

Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений - пан Назар Кульчицький з Міністерства юстиції.

Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 на надмірну тривалість провадження на національному рівні. Також він скаржився за пунктом 1 статті 6 та статтею 14 Конвенції на несправедливість та дискримінаційний характер провадження. Окрім того заявник скаржився за статтею 1 Першого протоколу на завдану йому майнову шкоду внаслідок зобов’язання звільнити квартиру, в якій він проживав.

Частину заяви щодо надмірної тривалості провадження на національному рівні було комуніковано Урядові.

1. Заявник скаржився на надмірну тривалість провадження на національному рівні, що тривало більше дев'яти років та шести місяців. Він посилався на пункт 1 статті 6.

Після невдалих спроб досягти дружнього врегулювання Уряд своїм листом від 3 квітня 2013 року повідомив Суд про намір подати односторонню декларацію з метою врегулювання питання, порушеного в цій частині заяви. Також Уряд закликав Суд вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 37 Конвенції .

Декларація передбачала таке:

"Уряд України визнає надмірну тривалість розгляду справи заявника у національних судах.

Уряд України пропонує сплатити пану Владиславу Львовичу Максимчуку 2160 (дві тисячі сто шістдесят) євро.

Таким чином, Уряд закликає Суд вилучити заяву з реєстру справ. Уряд пропонує, щоб Суд прийняв цю декларацію як "будь-яку іншу підставу" вилучення заяви з реєстру справ відповідно до підпункту "с" пункту 1 статті 37 Конвенції .

Ця сума є відшкодуванням будь-якої моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат, звільнена від будь-яких податків і буде конвертована у національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу. Кошти будуть виплачені протягом трьох місяців з дати повідомлення про ухвалення Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод . У разі несплати цієї суми протягом тримісячного строку Уряд зобов’язується сплачувати з моменту спливу цього періоду і до моменту здійснення платежу простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Ця виплата становитиме остаточне вирішення справи".

У листі від 30 червня 2013 року заявник вказав, що він не задоволений умовами односторонньої декларації.

Суд нагадує, що стаття 37 Конвенції передбачає, що на будь-якій стадії провадження він має право вилучити заяву з реєстру справ, якщо обставини справи дають підстави дійти одного з висновків, визначених у підпунктах "a", "b" чи "c" пункту 1 цієї статті. Підпункт "с" пункту 1 статті 37 надає Суду право вилучити заяву з реєстру справ, зокрема, якщо: