Президія Верховної Ради Союзу Радянських Соціалістичних Республік і Її Величність Королева Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії та Її інших Володінь і Територій, Глава Співдружності

в інтересах співробітництва у зміцненні дружніх відносин між обома державами,

бажаючи врегулювати консульські відносини і, таким чином, полегшити захист інтересів своїх держав, а також прав та інтересів своїх громадян,

вирішили укласти Консульську конвенцію і з цією метою призначили своїми Уповноваженими:

Президія Верховної Ради Союзу Радянських Соціалістичних Республік - Андрія Андрійовича Громико, Міністра закордонних справ Союзу Радянських Соціалістичних Республік;

Її Величність Королева Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії та Її інших Володінь і Територій, Глава Співдружності (далі іменована "Її Британська Величність"), за Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії - високошановного Майкла Стюарта, члена парламенту, Міністра закордонних справ Її Британської Величності,

які, після взаємного пред'явлення своїх повноважень, визнаних у належному порядку і потрібній формі, погодилися про нижченаведене.

У цій Конвенції:

1. Термін "консульство" означає генеральне консульство, консульство, віце-консульство і консульське агентство.

2. Термін "консульська службова особа" означає всяку особу, включаючи главу консульства (генеральний консул, консул, віце-консул і консульський агент), котрій доручено виконання консульських функцій і котру було призначено або про котру було повідомлено як про таку відповідно до статей 3 або 4; до визначення "консульська службова особа" включаються також особи, прикомандировані до консульства для навчання консульській службі (стажери).

3. Термін "співробітник консульства" означає всяку особу, зайняту виконанням адміністративних чи технічних функцій або функцій по обслуговуванню консульства і про котру як таку повідомлено відповідно до статті 6.

4. Термін "судно" щодо репрезентованої держави означає всяке судно, зареєстроване в порту цієї держави. Однак до поняття "судно" не входять військові судна.

1. Консульство може бути відкрито в державі перебування тільки за згодою цієї держави.

2. Місцезнаходження консульства і межі його консульського округу визначаються за угодою між репрезентованою державою і державою перебування.

1. До призначення глави консульства репрезентована держава запитує дипломатичним шляхом згоди держави перебування на таке призначення.

2. Після того як одержано таку згоду, дипломатичне представництво репрезентованої держави надсилає Міністерству закордонних справ держави перебування консульський патент або інший документ про призначення глави консульства. В патенті або іншому документі зазначається повне ім'я і прізвище глави консульства, його громадянство, ранг, консульський округ, де він виконуватиме свої обов'язки, і місцезнаходження консульства.

3. Після пред'явлення патенту або іншого документа про призначення глави консульства держава перебування видає йому в можливо короткий строк безплатно екзекватуру чи інший дозвіл.

4. Глава консульства може приступити до виконання своїх обов'язків після того, як держава перебування видасть йому екзекватуру чи інший дозвіл.

1. Репрезентована держава зарані доводить до відома Міністерства закордонних справ держави перебування повне ім'я і прізвище, громадянство, ранг і посаду консульської службової особи, призначеної в консульство не як глава консульства.

2. Держава перебування видає кожній консульській службовій особі відповідний документ, що стверджує її право здійснювати консульські функції в державі перебування.

Консульською службовою особою може бути тільки громадянин репрезентованої держави.

Репрезентована держава зарані доводить до відома Міністерства закордонних справ держави перебування повне ім'я, прізвище, громадянство і посаду співробітника консульства, призначеного в консульство.

Громадянин репрезентованої держави, який вже знаходиться в державі перебування або направляється туди, не може бути призначений консульською службовою особою чи співробітником консульства. Ця заборона не застосовується, однак, у разі, коли громадянин є членом персоналу консульства або членом персоналу дипломатичного представництва репрезентованої держави в державі перебування, як його визначено в пункті "c" статті 1 Віденської конвенції про дипломатичні зносини, підписаної 18 квітня 1961 року.

Держава перебування може в усякий час, не будучи зобов'язаною мотивувати своє рішення, повідомити репрезентовану державу дипломатичним шляхом про те, що екзекватуру чи інший дозвіл глави консульства взято назад або що консульська службова особа чи співробітник консульства є неприйнятним. У такому разі репрезентована держава повинна відповідно відкликати таку консульську службову особу чи співробітника консульства, якщо він уже приступив до своєї роботи. Коли репрезентована держава не виконає протягом розумного строку цього зобов'язання, то держава перебування може відмовитися визнавати таку особу консульською службовою особою чи співробітником консульства.

Держава перебування забезпечує консульській службовій особі свій захист і вживає необхідних заходів для того, щоб консульська службова особа могла виконувати свої обов'язки і користуватися правами, привілеями та імунітетами, передбаченими цією Конвенцією і законодавством держави перебування.

1. Коли глава консульства в силу якоїсь причини не може виконувати свої функції або коли посада глави консульства тимчасово вакантна, репрезентована держава може уповноважити консульську службову особу даного чи іншого консульства в державі перебування або одного з членів дипломатичного персоналу свого дипломатичного представництва в державі перебування для тимчасового керівництва консульством. Повне ім'я і прізвище цієї особи попереду доводяться до відома Міністерства закордонних справ держави перебування.

2. Особа, уповноважена для тимчасового керівництва консульством, має право виконувати обов'язки глави консульства, замість якого її призначено. На неї поширюються ті ж обов'язки і вона користується тими ж правами, привілеями та імунітетами, як коли б її було призначено відповідно до статті 3.

3. За винятком положень, передбачених у пункті 7 статті 34, призначення члена дипломатичного персоналу дипломатичного представництва репрезентованої держави в консульство відповідно до пункту 1 цієї статті не порушує привілеїв та імунітетів, які надано йому в силу його дипломатичного статусу.

1. На членів дипломатичного персоналу дипломатичного представництва репрезентованої держави в державі перебування, на яких покладено здійснення консульських функцій у цьому представництві, імена і прізвища яких доведені до відома Міністерства закордонних справ держави перебування, поширюються передбачені цією Конвенцією права та обов'язки консульських службових осіб.

2. За винятком положень, передбачених у пункті 7 статті 34, здійснення консульських функцій особами, зазначеними в пункті 1 цієї статті, не порушує привілеїв та імунітетів, які надано їм в силу їх дипломатичного статусу.

1. Репрезентована держава може в межах, що допускаються законодавством держави перебування, набувати у власність, володіти або орендувати в усякій формі, яка встановлюється державою перебування, земельні ділянки, будівлі або частини будівель для розміщення консульства і жилих приміщень консульських службових осіб чи співробітників консульства, якщо вони є громадянами репрезентованої держави.

Держава перебування в разі необхідності подає допомогу репрезентованій державі в набутті земельних ділянок, будівель або частини будівель для зазначених вище цілей.

2. Ніщо в положеннях пункту 1 цієї статті не звільняє репрезентовану державу від необхідності додержання правил по будівництву і плануванню міст чи інших обмежень, застосовуваних у районі, де знаходяться відповідні земельна ділянка, будівлі або частини будівель.

1. Консульський щит з гербом репрезентованої держави, а також відповідне найменування консульства мовою репрезентованої держави і мовою держави перебування можуть бути укріплені на будинку, де розміщене консульство, а також на вхідних дверях у консульство або біля них.

2. На консульстві, а також на резиденції глави консульства може вивішуватись прапор репрезентованої держави або його консульський прапор.

3. Глава консульства може також вивішувати на своїх засобах пересування (автомобілях, катерах), використовуваних ним при виконанні службових обов'язків, відповідний прапор репрезентованої держави.

1. Будівлі або частини будівель, використовувані виключно для цілей консульства, а також земельна ділянка, що обслуговує ці будівлі або частини будівель, є недоторканними.

Поліція та інші власті держави перебування не можуть вступати в зазначені будівлі або частини будівель чи на земельну ділянку без згоди на це глави консульства, глави дипломатичного представництва репрезентованої держави або особи, призначеної одним з них.

2. Положення пункту 1 цієї статті застосовуються також до жилих приміщень консульських службових осіб.

Консульські архіви є недоторканними в усякий час і незалежно від їх місцезнаходження. Неслужбові папери не повинні зберігатися в консульських архівах.

1. a) Консульство має право зноситися з своїм урядом або з дипломатичним представництвом і консульствами репрезентованої держави в державі перебування. З цією метою консульство може користуватися всіма звичайними засобами зв'язку, шифром, кур'єрами та опечатаними валізами (мішки, сумки й ін.);

b) при користуванні звичайними засобами зв'язку до консульства застосовуються ті ж тарифи, що й до дипломатичного представництва.

2. Службове листування консульства, незалежно від того, які засоби зв'язку ним використовуються, та опечатані валізи, що згадуються в підпункті "a" пункту 1 цієї статті і мають видимі зовнішні знаки, які вказують на їх офіціальний характер, є недоторканними і не підлягають контролю або затриманню з боку властей держави перебування.

3. Особам, зайнятим перевезенням консульських валіз, державою перебування надаються ті ж права, привілеї та імунітети, що й дипломатичним кур'єрам репрезентованої держави.

1. Консульська службова особа чи співробітник консульства, якщо він не є громадянином держави перебування, користується імунітетом від юрисдикції держави перебування з винятками, передбаченими в підпунктах "a", "b" і "c" пункту 1 і в пункті 3 статті 31 Віденської конвенції про дипломатичні зносини, підписаної 18 квітня 1961 року. Особистість консульської службової особи чи співробітника консульства є недоторканною.

2. Члени сімей консульських службових осіб чи співробітників консульства, якщо вони не є громадянами держави перебування і проживають разом з ними, користуються імунітетом від юрисдикції держави перебування та особистою недоторканністю в тій же мірі, що й консульські службові особи чи співробітники консульства.

3. a) Репрезентована держава може підмовитися під імунітету консульських службових осіб і співробітників консульства та членів їх сімей. Відмова в усіх випадках має бути певно вираженою;

b) відмова від імунітету від юрисдикції в цивільних та адміністративних справах не означає відмови від імунітету щодо виконання рішення, для чого потребується осібна відмова.

1. Консульська службова особа чи співробітник консульства, який не є громадянином держави перебування, може в інтересах правосуддя на просьбу дати свідчення. При цьому, однак, він може відмовитися давати показання про обставини, що стосуються службової діяльності, а також давати показання як експерт по законодавству репрезентованої держави. Вжиття заходів з метою примусити консульську службову особу чи співробітника консульства давати показання або з'явитися для цієї мети в суд, а також притягнення його до відповідальності в разі відмови давати показання або нез'явлення в суд не допускаються.

2. В разі згоди консульської службової особи чи співробітника консульства дати свідчення, вживається всіх розумних заходів з метою уникнути перешкод у роботі консульства. У випадках, коли це є допустимим і можливим, усні чи письмові свідчення може бути дано в консульстві або на квартирі відповідної консульської службової особи чи співробітника консульства.

3. Співробітник консульства, на якого не поширюються положення пункту 1 цієї статті, може відмовитися давати свідчення про обставини, що стосуються службової діяльності.

4. Консульська службова особа чи співробітник консульства, даючи свідчення, може замість присяги дати запевнення.

5. Положення цієї статті відносяться як до судочинства, так і до провадження, здійснюваного адміністративними властями.

6. Положення пунктів 1, 3, 4 і 5 цієї статті відповідно застосовуються до членів сімей консульських службових осіб чи співробітників консульства, якщо вони проживають разом з ними і не є громадянами держави перебування.

1. Консульська службова особа звільняється в державі перебування від служби в збройних силах і від усіх видів примусових повинностей.

2. Положення пункту 1 цієї статті поширюються також на співробітників консульства і членів сімей консульських службових осіб та співробітників, які проживають разом з ними, при умові, що в кожному разі заінтересована особа не є громадянином держави перебування.

Консульська службова особа чи співробітник консульства, а також члени їх сімей, що проживають разом з ними, звільняються від виконання всіх вимог, передбачених законами і правилами держави перебування, щодо реєстрації, одержання дозволу на проживання та інших подібних вимог, ставлених до іноземців.

1. Репрезентована держава звільняється державою перебування від оподаткування і справляння якихось податків чи інших подібних зборів усякого виду на:

a) земельну ділянку, будівлі або частини будівель, використовувані виключно для консульських цілей, включаючи жилі приміщення консульських службових осіб і співробітників консульства, якщо зазначене майно перебуває у власності чи орендується від імені репрезентованої держави або якоїсь фізичної чи юридичної особи, що діє від імені цієї держави;

b) угоди або документи, що стосуються набуття зазначеного в підпункті "a" нерухомого майна, коли репрезентована держава набуває це майно виключно для консульських цілей.

2. Положення підпункту "a" пункту 1 цієї статті не відносяться до плати за конкретні види обслуговування.

Держава перебування не оподатковує і не справляє ніяких податків чи інших подібних зборів усякого виду з рухомого майна, яке є власністю репрезентованої держави або є в її володінні чи користуванні і використовується для консульських цілей, а також у зв'язку з набуттям такого майна, виплачувати які в іншому разі репрезентована держава була б повинна на законній підставі.

Консульська службова особа чи співробітник консульства, якщо він не є громадянином держави перебування, звільняється в державі перебування від сплати всіх податків та інших подібних зборів усякого виду, які накладаються або справляються державою перебування щодо офіціальних доходів, платні, заробітної плати чи утримання, одержуваних ними за виконання службових обов'язків.

1. При умові додержання положень пункту 2 цієї статті консульська службова особа чи співробітник консульства, якщо він не є громадянином держави перебування, не займається приватною діяльністю з метою здобуття прибутку в державі перебування, є постійною службовою особою репрезентованої держави, звільняється як приватна особа в державі перебування від усіх податків та інших подібних зборів усякого виду, що накладаються або справляються державою перебування, виплачувати які ця службова особа чи співробітник консульства були б в іншому разі повинні на законній підставі.

2. Положення пункту 1 цієї статті не застосовуються, однак, щодо:

a) податків на набуття, власність, володіння чи розпоряджання нерухомим майном, яке знаходиться в межах держави перебування;

b) податків на доходи, що здобуваються від інших джерел, а також у зв'язку з збільшенням активів у межах держави перебування, за винятком положень статті 23;

c) податків на угоди або документи, якими оформляються угоди, в тому числі державних пошлин, що накладаються або справляються у зв'язку з такими угодами;

d) податків на передачу майна в разі смерті, включаючи спадкове майно, за винятком положень статті 25.

В разі смерті консульської службової особи чи співробітника консульства або члена його сім'ї, що проживав разом з ним, рухоме майно, яке залишилося державі перебування після його смерті, звільняється державою перебування від оподаткування і справляння будь-яких податків чи інших подібних зборів усякого виду, якщо померлий не був громадянином держави перебування і якщо зазначене майно знаходилось у державі перебування виключно в зв'язку з перебуванням у цій державі померлого як консульської службової особи чи співробітника консульства або члена сім'ї консульської службової особи чи співробітника консульства.