1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Договір


АДМІНІСТРАТИВНИЙ ДОГОВІР
щодо застосування Угоди між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення
Компетентний орган України
та
Компетентний орган Республіки Польща
згідно із пунктом 1 статті 20 Угоди між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення , підписаної у м. Київ 18 травня 2012 р. (далі - "Угода") домовились про таке:
Розділ I
Загальні положення
Стаття 1
Визначення
Терміни, використані у цьому Адміністративному договорі, мають таке саме значення, як і в Угоді.
Стаття 2
Установи зв'язку
1. Установами зв'язку, про які йдеться у пункті 2 статті 20 Угоди , є:
(1) в Україні:
1) Міністерство соціальної політики України - з питань застосування положень Частини II Угоди;
2) Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - з питань призначення та виплати допомоги у випадку хвороби (тимчасової непрацездатності), вагітності та пологів (материнства);
3) Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України - з питань призначення та виплати допомоги в рамках загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання;
4) Виконавча дирекція Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (Державний центр зайнятості) - з питань призначення та виплати допомоги у випадку безробіття;
5) Пенсійний фонд України - з питань призначення та виплати пенсій, а також виплати допомоги на поховання;
6) Відділ медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров'я України - з питань оцінки ступеня та причин інвалідності, а також стійкої втрати працездатності.
(2) в Республіці Польща:
1) Установа соціального страхування, Центральний офіс у Варшаві - у сфері застосування законодавства про соціальне страхування, за виключенням соціального страхування аграріїв;
2) Каса аграрного соціального страхування, Центральний офіс у Варшаві - у сфері застосування законодавства про соціальне страхування аграріїв;
3) Міністерство праці та соціальної політики - з питань допомоги по безробіттю.
2. Установи зв'язку, вказані у пункті 1, погоджують спільні процедури та двомовні формуляри, необхідні для застосування Угоди та цього Адміністративного договору.
3. Компетентний орган кожної з Договірних Сторін може визначити інші установи зв'язку крім тих, про які йдеться у пункті 1. У такому випадку він зобов'язаний негайно повідомити компетентний орган іншої Договірної Сторони.
Стаття 3
Компетентні установи
Компетентними установами, про які йдеться у пункті 2 статті 20 Угоди , є:
(1) в Україні:
1) Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - з питань призначення та виплати допомоги у випадку хвороби (тимчасової непрацездатності), вагітності та пологів (материнства);
2) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України - з питань призначення та виплати допомоги в рамках загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання;
3) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття - з питань призначення та виплати допомоги у випадку безробіття;
4) Пенсійний фонд України - з питань призначення та виплати пенсій, а також виплати допомоги на поховання.
(2) в Республіці Польща:
1) Установа соціального страхування - у сфері застосування законодавства про соціальне страхування, за виключенням соціального страхування аграріїв;
2) Каса аграрного соціального страхування - у сфері застосування законодавства про соціальне страхування аграріїв;
3) Воєводські адміністрації праці - з питань допомоги по безробіттю.
Розділ II
Положення щодо законодавства, що застосовується
Стаття 4
Підтвердження страхування
1. Якщо законодавство однієї з Договірних Сторін застосовується згідно із положеннями Частини II Угоди, компетентна установа цієї Договірної Сторони, визначена у пункті 2, на запит роботодавця або самозайнятої особи, видає довідку, яка підтверджує, що найманий працівник або самозайнята особа підпадає під дію цього законодавства, з визначенням терміну дії такої довідки. Ця довідка є доказом того, що найманий працівник або самозайнята особа не підпадають під дію законодавства іншої Договірної Сторони.

................
Перейти до повного тексту