Україна

та

Республіка Польща,

далі "Договірні Сторони",

прагнучи врегулювати взаємні стосунки між обома державами у сфері соціального забезпечення, домовились про таке:

1. У цій Угоді нижченаведені терміни означають:

(1) "законодавство" - закони та інші нормативно-правові акти, які регулюють види соціального забезпечення, згадані у статті 2,

(2) "компетентний орган":

1) В Україні - спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики;

2) В Республіці Польща - міністр, відповідальний за соціальне забезпечення,

(3) "компетентна установа" - установа, відповідальна за застосування законодавства,

(4) "установа зв'язку" - установа, яка забезпечує координацію та обмін інформацією між установами Договірних Сторін з метою застосування цієї Угоди,

(5) "проживання" - місце постійного проживання відповідно до правових норм кожної з Договірних Сторін",

(6) "перебування" - тимчасове перебування,

(7) "страховий стаж" - періоди сплати страхових внесків, періоди роботи за наймом або самостійної трудової діяльності, визначені або визнані такими законодавством, згідно з яким вони накопичені, а також періоди, прирівняні до них, відповідно до законодавства Договірної Сторони,

(8) "застрахований" - особа, яка є або була застрахована, відповідно до законодавства Договірної Сторони,

(9) "допомога" - пенсія та інші види грошової допомоги, передбачені законодавством Договірної Сторони, з урахуванням усіх доплат, надбавок та підвищень, які стосуються цих виплат.

2. Інші терміни, які використовуються у цій Угоді мають значення, надане їм законодавством кожної із Договірних Сторін.

1. Ця Угода застосовується:

(1) Стосовно України - до законодавства щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування, що стосується:

1) хвороби (тимчасової непрацездатності), вагітності та пологів (материнства);

2) нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань та/або смерті з цих причин;

3) безробіття;

4) пенсії за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

5) допомоги на поховання.

(2) Стосовно Республіки Польща - до законодавства щодо обов'язкового страхування та таких видів допомоги по соціальному забезпеченню:

1) допомоги по безробіттю,

а також до соціального страхування та соціального страхування аграріїв:

2) допомоги у разі хвороби та материнства,

3) пенсій, допомоги у випадку непрацездатності та сімейних рент,

4) допомоги у разі випадку на роботі та професійних захворювань,

5) допомоги на поховання.

2. Ця Угода застосовується також до всіх законів та інших нормативно-правових актів, які змінюють або доповнюють законодавство.

3. Ця Угода не застосовується до законів та інших нормативно-правових актів, які поширюють існуюче законодавство однієї із Договірних Сторін на нові категорії отримувачів допомоги, якщо компетентний орган цієї Договірної Сторони повідомить компетентний орган іншої Договірної Сторони протягом шести місяців з дня оприлюднення таких нових законів або інших нормативно-правових актів, про те, що не передбачається такого розширення цієї Угоди.

4. Стосовно України ця Угода не застосовується до спеціальних схем пенсійного забезпечення військовослужбовців та інших осіб, пенсійне забезпечення яких здійснюється на умовах, відмінних від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Ця Угода застосовується до:

1) осіб, які підпадають або підпадали під дію законодавства однієї або обох Договірних Сторін,

2) інших осіб, якщо їхні права набуті від осіб, згаданих в пункті 1).

Якщо цією Угодою не передбачено інше, особи, на яких поширюються положення цієї Угоди, несуть обов'язки і користуються правами, які передбачені законодавством другої Договірної Сторони, на тих самих умовах, що громадяни цієї Договірної Сторони.

1. Якщо цією Угодою не передбачено інше, допомога, яка підлягає виплаті на підставі законодавства однієї Договірної Сторони, не може бути зменшена, зупинена, скасована або затримана з тієї причини, що правомочна особа проживає на території іншої Договірної Сторони.

2. Положення пункту 1 не застосовується:

1) У випадку України: до допомоги по безробіттю.

2) У випадку Республіки Польща до: допомоги по безробіттю; виплат, призначених в особливому порядку та як виняток.

Якщо статтями 7 і 8 цієї Угоди не передбачено інше, на особу, яка підпадає під дію цієї Угоди, поширюється законодавство тієї Договірної Сторони, на території якої вона здійснює трудову діяльність.

1. Якщо особу, яка працевлаштована у роботодавця, який зареєстрований на території однієї Договірної Сторони, буде направлено на територію іншої Договірної Сторони з метою виконання роботи для цього роботодавця, на неї поширюється законодавство першої Договірної Сторони, за умови, що передбачений період виконання роботи не перевищує 24 місяців. Якщо період виконання роботи перевищить 24 місяці, надалі застосовується законодавство першої Договірної Сторони протягом наступного періоду, який не перевищує 36 місяців, за умови, що компетентний орган другої Договірної Сторони, або компетентна установа, уповноважена цим органом, надасть на це згоду.

2. На самозайняту особу, яка зазвичай здійснює свою діяльність на території однієї Договірної Сторони, і тимчасово переносить свою діяльність на територію іншої Договірної Сторони, поширюється законодавство першої Договірної Сторони на період здійснення цієї діяльності, але не довше ніж протягом 24 місяців.

3. На подорожуючий персонал транспортного підприємства, який працює на території обох Договірних Сторін, поширюється законодавство Договірної Сторони, на території якої підприємство зареєстроване.

4. На екіпаж морського судна поширюється законодавство тієї Договірної Сторони, під прапором якої судно плаває.

5. На державних службовців та прирівняних до них осіб поширюється законодавство тієї Договірної Сторони, у державних органах якої вони працюють.

6. На членів персоналу дипломатичних місій, а також консульських установ поширюються норми Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року , а також Віденської Конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року .

Компетентні органи обох Договірних Сторін або визначені ними установи можуть, за взаємною згодою, встановити винятки з положень статті 6 та статті 7 (пунктів 1-5) стосовно будь-якої особи або групи осіб в їхніх інтересах.

1. Страховий стаж, набутий відповідно до законодавства однієї з Договірних Сторін, враховується у разі необхідності, за умови, що він не співпадає, при визначенні права на допомогу по безробіттю відповідно до законодавства іншої Договірної Сторони, якщо зацікавлена особа має страховий стаж, набутий безпосередньо перед втратою роботи згідно із законодавством цієї іншої Договірної Сторони.

2. Тривалість виплати допомоги по безробіттю підлягає скороченню на період, в якому безробітний отримував таку допомогу на території іншої Договірної Сторони протягом останніх 12 місяців до дня подання заяви.

Періоди страхового стажу, набуті відповідно до законодавства кожної із Договірних Сторін, враховуються, у разі необхідності, при визначенні права на допомогу та періоду її виплати, за умови, якщо вони не співпадають.

Допомога у випадку хвороби та материнства призначається та виплачується відповідно до законодавства та за рахунок тієї Договірної Сторони, на території якої особа є застрахованою.

Виплата такої допомоги за кордон здійснюється у випадку, якщо це передбачено законодавством, що застосовується.

1. Якщо законодавство однієї Договірної Сторони ставить в залежність набуття, збереження або поновлення права на пенсію від набуття страхового стажу, то компетентна установа цієї Договірної Сторони враховує, у необхідному обсязі, страховий стаж, набутий відповідно до законодавства іншої Договірної Сторони так, ніби цей страховий стаж набутий відповідно до законодавства, яке вона застосовує, за умови, що цей стаж не співпадає.

2. Якщо законодавство однієї Договірної Сторони ставить в залежність отримання права на пенсію від набуття страхового стажу у професії, на яку поширюється страхування, що функціонує в спеціальній системі, або від виконання певної трудової діяльності, то страховий стаж, набутий в цій професії або при виконанні такої трудової діяльності відповідно до законодавства іншої Договірної Сторони, підсумовується при призначенні пенсії.

3. Якщо, після підсумовування, відповідно до пункту 1, застрахована особа не набуває права на пенсію, компетентна установа Договірної Сторони враховує страховий стаж, набутий в третій державі, з якою обидві Договірні Сторони зв'язані міжнародною угодою, яка передбачає підсумовування страхового стажу.

1. Якщо страховий стаж, набутий відповідно до законодавства однієї Договірної Сторони менший ніж 12 місяців і на підставі цього стажу зацікавлена особа не набуває права на пенсію відповідно до цього законодавства, то компетентна установа цієї Договірної Сторони не призначає пенсію.

2. Не порушуючи положення пункту 1, страховий стаж менший ніж 12 місяців, набутий відповідно до законодавства кожної із Договірних Сторін, враховуються компетентною установою тієї Договірної Сторони, в якій при підсумовуванні цього стажу виникає право на пенсію.