9 квітня 2013 року Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Ангеліка Нуссбергер (<…>),

Голова,

Андре Потоцький (<…>),

Алеш Пейхал (<…>), судді,

а також Стівен Філліпс (<…>), заступник Секретаря

секції, беручи до уваги зазначену заяву, подану 19 серпня

2011 року,

враховуючи офіційні декларації щодо дружнього врегулювання

справи,

після обговорення постановляє таке рішення:

Заявник, Володимир Миколайович Карпенко - громадянин України 1963 року народження, проживає у місті Харкові.

Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений - пан Назар Кульчицький з Міністерства юстиції.

Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції на надмірну тривалість кримінального провадження та відсутність ефективних засобів юридичного захисту щодо цього.

2 листопада та 10 грудня 2012 року Суд отримав декларації щодо дружнього врегулювання, підписані сторонами, згідно з якими заявник погоджувався відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України, які стосуються фактів, викладених у цій заяві, в обмін на зобов'язання Уряду сплатити йому 1200 (одна тисяча двісті) євро відшкодування будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також компенсації судових витрат, що мають бути конвертовані в українську гривню за курсом на день здійснення платежу та звільнені від будь-яких податків, що можуть нараховуватися. Зазначена сума має бути виплачена протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про ухвалення Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. У випадку несплати цієї суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов'язується сплатити пеню у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, що нараховуватиметься з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку. Виплата становитиме остаточне вирішення справи.