Державна митна служба України та Комітет державних доходів при Уряді Республіки Вірменія (далі - Сторони),

керуючись Угодою між Урядом України та Урядом Республіки Вірменія про співробітництво і взаємодопомогу в митних справах від 7 жовтня 1994 року ,

визнаючи важливість правильного справляння мита, митних зборів, податків та інших платежів при ввезенні чи вивезенні товарів, а також чіткого дотримання положень нормативно-правових актів Сторін стосовно контролю за переміщенням товарів, доставкою вантажів у країну призначення, заявленою митною вартістю, відомостями про країну походження товарів, декларуванням вантажів своїм найменуванням,

беручи до уваги, що регулярний обмін даними митної статистики зовнішньої торгівлі, зіставлення таких даних і виявлення причин розбіжностей у них буде сприяти не тільки підвищенню достовірності митної статистики зовнішньої торгівлі держав Сторін, але й недопущенню, виявленню й припиненню порушень митного законодавства держав Сторін,

домовилися про таке:

Сторони здійснюють обмін даними митної статистики взаємної торгівлі (далі - митна статистика) щоквартально та за результатами року на рівні 4-х та 8-ми знаків товарної номенклатури.

На підставі даних, зазначених у статті 1 цього Протоколу, кожна із Сторін здійснює порівняльний аналіз і за його результатами визначає товарні позиції, щодо яких є розбіжності в даних митної статистики та які потребують більш детального аналізу з метою визначення причин таких розбіжностей.

Сторони обмінюються у письмовій формі результатами порівняльного аналізу й окремо вказують ті товарні позиції, відносно яких необхідна більш детальна інформація для визначення причин розбіжностей у даних митної статистики зовнішньої торгівлі. Така інформація формується Сторонами згідно з Додатком 1 до цього Протоколу, який є його невід'ємною частиною, (далі - інформація) і передається іншій Стороні зручним способом, що погоджується в кожному окремому випадку технічними підрозділами Сторін.

У разі потреби, на запит може бути надана додаткова інформація.

З метою реалізації положень цього Протоколу вся інформація, запити та інші документи надаються відповідно до національного законодавства держав Сторін.

Сторони беруть на себе зобов'язання щодо використання даних, зазначених у статті 3 цього Протоколу, виключно для митних цілей. Вони можуть передаватися або використовуватись для інших цілей тільки за письмовою згодою Сторони, що передала цю інформацію.

Переданій інформації забезпечується Стороною, що її одержала, такий самий режим конфіденційності, що існує в її державі для власної інформації аналогічного характеру й змісту згідно з національним законодавством.

Представники Сторін зустрічаються по мірі необхідності, але не рідше одного разу на рік для обговорення питань стосовно реалізації положень цього Протоколу.

З метою реалізації положень цього Протоколу, встановлення й підтримання безпосередніх контактів, Сторони обмінюються списками посадових осіб, уповноважених на здійснення прямих контактів, які складаються відповідно до Додатка 2 до цього Протоколу, який є його невід'ємною частиною.

Сторони негайно повідомлятимуть одна одну про зміни в зазначених списках.

Розбіжності між Сторонами, які можуть виникати під час реалізації чи тлумачення положень цього Протоколу, вирішуватимуться шляхом консультацій та переговорів.

За пропозицією однієї із Сторін та за їх взаємною згодою до цього Протоколу можуть вноситись зміни та доповнення, які будуть оформлятися окремими протоколами, які становитимуть його невід'ємну частину та набуватимуть чинності в порядку, передбаченому для набрання чинності цим Протоколом.

Цей Протокол набуває чинності з дати отримання дипломатичними каналами останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання ним чинності та укладається на невизначений строк.

Будь-яка із Сторін може припинити дію цього Протоколу, письмово повідомивши про свій намір іншу Сторону.

У цьому разі Протокол втрачає свою чинність через шість місяців з дати отримання такого повідомлення.

Вчинено у місті Єреван 15 жовтня 2009 року в двох примірниках, кожний українською, вірменською та російською мовами, при цьому всі тексти є автентичними.

У випадку виникнення розбіжностей при тлумаченні положень цього Протоколу, перевагу має текст російською мовою.