- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Договір
ДОГОВІР
між Україною та Об'єднаними Арабськими Еміратами про взаємну правову допомогу у цивільних та комерційних справах
Дата підписання: |
26.11.2012 |
Дата ратифікації Україною: |
19.06.2013 |
Дата набрання чинності для України: |
20.02.2014 |
Україна і Об'єднані Арабські Емірати, що далі іменуються як "Сторони".
Прагнучи зміцнювати дружні відносини між двома країнами на основі взаємоповаги до суверенітету та спільних інтересів та заохочувати плідну допомогу у судовій та правовій сферах.
Усвідомлюючи потребу забезпечення найширшого обсягу правової допомоги у цивільних та комерційних справах.
Домовилися про таке:
Стаття 1
Правовий захист
1. Громадяни однієї Сторони користуються на території іншої Сторони таким же правовим захистом, як і громадяни іншої Сторони, а також мають право звертатись до її судових органів на тих же умовах, що і громадяни іншої Сторони.
2. Положення пункту 1 цієї статті застосовуються також до юридичних осіб, розташованих та створених на території однієї з Сторін у відповідності до її законодавства.
3. Громадяни однієї Сторони на території іншої Сторони мають право відповідно до законів та процедур останньої на зменшення або звільнення від сплати судових витрат на тих же умовах і в тому ж обсязі, що її власні громадяни.
Стаття 2
Обмін інформацією
Сторони можуть здійснювати обмін інформацією стосовно чинного законодавства та судової практики у своїх країнах пов'язаної із застосуванням цього Договору.
Стаття 3
Обсяг правової допомоги
1. Сторони згідно з цим Договором надають одна одній найширший обсяг взаємної правової допомоги у цивільних та комерційних справах у відповідності до їхнього законодавства.
2. Правова допомога згідно з цим Договором охоплює:
a) вручення повісток та інших судових документів;
b) отримання доказів шляхом судових доручень або запитів;
c) визнання та виконання судових рішень та мирових угод.
Стаття 4
Центральні органи
1. Центральний орган кожної Сторони направляє та отримує запити відповідно до цього Договору.
В Україні Центральним органом є Міністерство юстиції.
В Об'єднаних Арабських Еміратах Центральним органом є Міністерство юстиції.
2. Центральні органи зносяться між собою через дипломатичні канали для цілей цього Договору.
Стаття 5
Офіційні документи та переклад
1. Якщо не передбачено інше, всі офіційні документи відповідно до цього Договору підписуються та скріплюються печаткою компетентних органів відповідно до законодавства запитуваної Сторони, а запит повинен бути підтверджений Центральним органом запитуючої Сторони.
2. Усі запити та супровідні документи супроводжуються перекладами на офіційну мову запитуваної Сторони або на англійську мову.
Стаття 6
Доручення про вручення документів
1. Доручення про вручення повісток та інших судових документів повинно містити:
a) найменування запитуючої установи;
b) ім'я, адресу та місце проживання чи місце знаходження адресата;
в) сторін справи;
c) перелік документів, які підлягають врученню.
2. У разі прохання про будь-який особливий спосіб вручення, це має бути зазначено у дорученні.
Стаття 7
Порядок виконання доручень про вручення
1. Компетентний орган запитуваної Сторони вручає згадані документи відповідно до свого законодавства та правил, які застосовуються у цьому випадку.
2. Вручення може здійснюватися в особливий спосіб, зазначений запитуючою Стороною, якщо тільки це не суперечить законодавству запитуваної Сторони та за умови оплати витрат, пов'язаних із застосуванням такого особливого способу вручення.
3. Повістки та інші судові документи, вручені відповідно до цього Договору, вважаються такими, що були вручені на території запитуючої Сторони.
Стаття 8
Відмова у виконанні доручення про вручення
1. У виконанні доручення про вручення повісток та інших судових документів, що відповідає положенням цього Договору, може бути відмовлено, якщо лише запитувана Сторона вважає, що виконання такого доручення завдасть шкоди її суверенітету, безпеці чи публічному порядку.
2. У випадку, коли вручення не здійснено, запитувана Сторона негайно повідомляє запитуючу Сторону про причини цього.
Стаття 9
Підтвердження вручення
1. Вручення підтверджується підписом адресата та підтвердженням, виданим компетентним органом, в якому зазначено ім'я адресата, дату та спосіб вручення, а у випадку неможливості вручення - причини цього.
2. Підтвердження про вручення, підписане адресатом, надсилається запитуючій Стороні.
Стаття 10
Вручення дипломатичними або консульськими працівниками
Положення статей 6 - 9 цього Договору не перешкоджають праву Сторін здійснювати вручення повісток або інших судових документів через своїх дипломатичних або консульських представників власним громадянам, які проживають на території іншої Сторони, без застосування будь-якого примусу.
Стаття 11
Компенсація свідку або експерту
1. Свідок, експерт, який з'являється за викликом на територію іншої Сторони, має право на компенсацію витрат запитуючим судовим органом, пов'язаних з проїздом та перебуванням за кордоном, а також компенсацію не отриманої заробітної плати за дні, коли він не був на роботі, а експерт, крім того, має право на винагороду за проведення експертизи.
2. Виклик має містити види компенсації, на які має право особа, яка викликається. На прохання особи, яка викликається, запитуюча Сторона надає аванс для компенсації відповідних витрат.
Стаття 12
Доручення про отримання доказу
1. Судові органи однієї Сторони можуть відповідно до положень свого законодавства, звертатися з проханням про отримання доказів у цивільних чи комерційних справах шляхом направлення доручення, адресованого компетентним судовим органам іншої Сторони.
2. Для цілей цього Договору, отримання доказів включає:
a) отримання заяв та свідчень;
b) надання, встановлення справжності чи дослідження документів та зразків записів.
3. Доручення має містити:
a) найменування судового чи іншого компетентного органу, який звертається з проханням про надання доказу;
b) характер провадження, у зв'язку з яким необхідно отримати доказ та іншу необхідну інформацію, яка з ним пов'язана;
c) найменування та адреси сторін провадження;
d) доказ, який необхідно отримати;
e) імена та прізвища осіб, яких слід допитати, їх громадянство, рід занять, їх місце проживання або перебування, а для юридичних осіб - назву та місцезнаходження.
4. У разі необхідності, доручення супроводжується переліком питань, які потрібно поставити свідкам або іншим залученим особам, або заяву про предмет, стосовно якого потрібно отримати свідчення та документи, які стосуються такого доказу або заяви.
Стаття 13
Порядок виконання доручення про отримання доказів
1. Компетентні органи запитуваної Сторони виконують доручення відповідно до положень свого законодавства та отримують необхідні докази застосовуючи ті ж методи та правила, які передбачені законодавством цієї Сторони, включаючи такі ж самі відповідні заходи примусу.
2. Запитувана Сторона дотримується будь-якого особливого методу чи процедури, які були чітко зазначені у доручені, настільки наскільки це не суперечить її законодавству та практиці.
3. Доручення виконуються настільки швидко, наскільки це можливо.
4. Запитуюча Сторона, якщо вона про це просить, не пізніше ніж за 30 днів інформується про час та місце його виконання, для того щоб відповідні сторони та їх представники, якщо такі є, могли бути присутні. Ця інформація надсилається сторонам або їх представникам, про яких відомо на території запитуваної Сторони, якщо запитуюча Сторона звернулася з таким проханням.
5. У разі виконання доручення необхідні документи, які підтверджують його виконання, надсилаються запитуючій Стороні.
................Перейти до повного тексту