27 листопада 2012 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Ангеліка Нусбергер (<…>), Голова,

Андре Потоцький (<…>),

Алеш Пейхал (<…>), судді,

а також Стівен Філліпс (<…>), заступник Секретаря

секції, беручи до уваги декларації щодо дружнього

врегулювання у справі,

після обговорення ухвалює таке рішення:

Заявник, пан Анатолій Михайлович Миколаєнко, 1939 року народження, є громадянином України та проживає у місті Кривий Ріг.

Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений - пан Н. Кульчицький з Міністерства юстиції України.

Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції на тривалість провадження у справі за позовом до свого роботодавця про поновлення його на роботі. Ця скарга була комунікована Уряду. Заявник також подав деякі інші скарги.

Суд отримав декларації щодо дружнього врегулювання у справі, підписані сторонами та датовані 14 серпня 2012 року, відповідно до яких заявник погодився відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України, що стосуються фактів, викладених у цій заяві, в обмін на зобов'язання Уряду сплатити йому 600 (шістсот) євро, що є відшкодуванням будь-якої матеріальної і моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу та звільнені від будь-яких податків. Зазначена сума має бути виплачена протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про рішення Суду. У випадку несплати належної заявнику суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов’язується сплатити пеню, що дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, які нараховуватимуться з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку. Сплата вищезазначеної суми становитиме остаточне вирішення справи.