25 вересня 2012 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Марк Віллігер (Mark Villiger), Голова,

Андре Потоцький (Andre Potocki),

Пол Лемменс (Paul Lemmens), судді,

та Стівен Філліпс (Stephen Phillips), заступник Секретаря

секції, беручи до уваги зазначену заяву, подану 26 квітня

2010 року, з огляду на односторонню декларацію, подану 31 травня 2012 року Урядом держави-відповідача, якою Уряд закликав Суд вилучити заяву з реєстру справ, та відповідь заявника на цю декларацію

після обговорення постановляє таке рішення:

Заявник - Ігор Юрійович Жовніренко, громадянин України, 1959 року народження, проживає у м. Запоріжжі.

Уряд України (далі - Уряд) представляла його Уповноважений - Валерія Лутковська, яку змінив Назар Кульчицький з Міністерства юстиції України.

У 2003 році за позовом заявника було розпочато провадження щодо його поновлення на роботі в Державній виконавчій службі України та відшкодування шкоди, яке досі триває.

Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції на тривалість провадження. Ця скарга була повідомлена Уряду. Він також скаржився за тими ж положеннями на стверджувану несправедливість судового провадження та заявляв деякі інші скарги.

1. Листом від 31 травня 2012 року Уряд повідомив Суд про пропозицію зробити односторонню декларацію з метою врегулювання питання щодо надмірної тривалості судового провадження, яке порушувалось в заяві. Крім того, Уряд запропонував Суду вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 37 Конвенції.

Декларація передбачала таке:

"Уряд України визнає надмірну тривалість розгляду справи заявника національними судами.

Уряд України пропонує сплатити Ігорю Юрійовичу Жовніренку 4600 (чотири тисячі шістсот) євро.

Таким чином, Уряд закликає Суд вилучити заяву з реєстру справ і пропонує прийняти цю декларацію як "будь-яку іншу підставу" вилучення заяви з реєстру справ відповідно до підпункту "c" пункту 1 статті 37 Конвенції.

Ця сума є відшкодуванням будь-якої моральної шкоди, в тому числі компенсацією судових витрат, звільнена від будь-яких податків, що можуть нараховуватись, і буде конвертована у національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу. Кошти будуть виплачені протягом трьох місяців з дати повідомлення про ухвалення Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У разі несплати цієї суми протягом тримісячного строку Уряд зобов’язується сплачувати з моменту спливу цього періоду і до моменту розрахунку простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Ця виплата становитиме остаточне вирішення справи".

Заявник висловив свої заперечення щодо декларації Уряду.