28 серпня 2012 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Марк Віллігер (Mark Villiger), Голова,

Ганна Юдківська (Ganna Yudkivska),

Андре Потоцький (Andre Potocki), судді,

а також Стівен Філліпс (Stephen Phillips), заступник Секретаря секції, беручи до уваги зазначену заяву, подану 15 березня 2008 року,

враховуючи декларації щодо досягнення дружнього врегулювання у справі, після обговорення постановляє таке рішення:

Заявник, пан Іван Іванович Кушнеров, є громадянином України, 1953 року народження, та проживає ум. Горлівці.

Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений - пан Назар Кульчицький з Міністерства юстиції.

Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції на тривалість провадження за позовом заявника до свого роботодавця про примусове складання акта про нещасний випадок на виробництві та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту стосовно цього; ці скарги було направлено Уряду. Він також подав скаргу за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

16 березня та 11 квітня 2012 року Суд отримав підписані сторонами декларації щодо дружнього врегулювання, за якими заявник погодився відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України, які стосуються фактів, викладених у цій заяві, в обмін на зобов’язання Уряду сплатити йому 3400 (три тисячі чотириста) євро відшкодування будь-якої моральної шкоди, а також компенсацію судових витрат, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу та звільнені від будь-яких податків, що можуть нараховуватись. Зазначена сума має бути виплачена протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про рішення Суду відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції. У випадку несплати належної заявнику суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов'язується сплатити пеню у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, що нараховуватимуться з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку. Сплата вищезазначеної суми становитиме остаточне вирішення справи.