27 березня 2012 року Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Марк Віллігер (Mark Villiger), Голова,

Ганна Юдківська (Ganna Yudkivska),

Андре Потоцький (Andre Potocki), судді,

а також Стівен Філліпс (Stephen Phillips), заступник Секретаря

секції,

беручи до уваги вищезазначену заяву, подану 18

вересня 2006 року,

після обговорення постановляє таке рішення:

Заявник, пан Дмитрій Анатолійович Плахов, є громадянином Німеччини, який народився у 1959 році та проживає в м. Дюльмені. У Суді його представляв пан Т.Р. Яцуляк, юрист, який практикує у м. Львові. Уряд України (далі - Уряд) представляла його Уповноважений - пані В. Лутковська з Міністерства юстиції України.

Уряд Федеративної Республіки Німеччина, повідомлений про право вступити в провадження в якості третьої сторони (пункт 1 статті 36 Конвенції та правило 44 Регламенту Суду ), не відповів на пропозицію. Тому Суд вважає, що Уряд ФРН не бажає вступити в справу.

Заявник скаржився за статтею 6 Конвенції та статтею 2 Протоколу № 7 на стверджувану неможливість оскаржити постанову від 10 квітня 2006 року, якою Мостиський районний суд Львівської області призначив йому стягнення у вигляді конфіскації 29400 доларів США за порушення митних правил (адміністративне правопорушення). Заявник також скаржився за пунктом 1 та підпунктом "d" пункту 3 статті 6 Конвенції на стверджувану несправедливість судового розгляду та за статтею 1 Першого протоколу щодо вищезгаданої конфіскації, стверджуючи, що вона була незаконною та неспівмірною з тяжкістю правопорушення.

1. Заявник скаржився на неможливість оскаржити постанову від 10 квітня 2006 року.

Після безуспішних переговорів щодо дружнього врегулювання, листом від 21 липня 2011 року Уряд повідомив Суд про пропозицію зробити односторонню декларацію з метою врегулювання питання, яке порушується в заяві. Крім того, Уряд просив Суд вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 37 Конвенції.

Декларація передбачала таке:

"Уряд України визнає неможливість для заявника оскаржити постанову суду про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки національне законодавство у той час не надавало такої можливості в рамках провадження в його справі.

Уряд України готовий сплатити пану Дмитрію Анатолійовичу Плахову суму справедливої сатисфакції в розмірі 1000 (одна тисяча) євро.

Уряд закликає Суд вилучити заяву з реєстру справ. Уряд України пропонує, щоб Суд прийняв цю декларацію як підставу вилучення заяви із реєстру справ відповідно до підпункту "c" пункту 1 статті 37 Конвенції "з будь-якої іншої підстави".

Сума 1000 (одна тисяча) євро є відшкодуванням будь-якої матеріальної та моральної шкоди, в тому числі судових витрат, буде звільнена від будь-яких податків. Кошти будуть конвертовані в національну валюту України за курсом на день здійснення платежу і виплачені протягом трьох місяців з моменту повідомлення про ухвалення Європейським судом з прав людини рішення. У разі неспроможності сплатити цю суму протягом тримісячного строку Уряд зобов'язується сплачувати з моменту спливу цього періоду і до моменту розрахунку простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Виплата становитиме остаточне вирішення справи".

Заявник висловив свої заперечення щодо декларації Уряду.

Суд нагадує, що відповідно до статті 37 Конвенції він може на будь-якій стадії провадження у справі ухвалити рішення про вилучення заяви з реєстру справ, якщо обставини справи дають підстави дійти одного з висновків, визначених у підпунктах "a", "b" чи "c" пункту 1 цієї статті. Згідно з підпунктом "c" пункту 1 статті 37 Суд може вилучити заяву, якщо: