Європейський суд з прав людини (п'ята секція) 3 липня 2006 року, засідаючи палатою, до складу якої увійшли:

п. П.Лоренцен (P.Lorenzen), Голова,

п. К.Юнгвірт (K.Jungwiert),

п. В.Буткевич (V.Butkevych),

пані М.Цаца-Ніколовська (M.Tsatsa-Nikolovska),

п. Р.Маруст (R.Maruste),

п. Дж.Боррего Боррего (J.Borrego Borrego),

пані Р.Єгер (R.Jaeger), судді,

та пані К.Вестердік (C.Westerdiek), Секретар секції,

беручи до уваги вищезазначену заяву, подану 23 червня 2005 року,

беручи до уваги рішення Суду розглянути питання щодо прийнятності та суті справи разом, керуючись п. 3 статті 29 Конвенції,

беручи до уваги надані декларації щодо досягнення дружнього врегулювання у справі,

беручи до уваги зауваження, надані Урядом-відповідачем, та зауваження, подані заявником у відповідь,

після обговорення виносить таку ухвалу:

Заявник, п. Ігор Юрійович Козедуб, є громадянином України, який народився у 1959 році та проживає в м. Новий Калинів, Україна.

Факти у цій справі, надані сторонами, можуть бути узагальнені таким чином.

У серпні 2000 році заявник звільнився зі Збройних Сил України. У той же час заявник подав позов до Самбірського районного суду Львівської області проти військової частини, вимагаючи компенсації за речове забезпечення.

27 грудня 2002 року суд присудив заявнику 1945,1 грн(1) компенсації за його речове забезпечення. Рішення не оскаржувалось і вступило в законну силу.

(1) Приблизно 354,3 ЄВРО.

11 лютого 2003 року відділ державної виконавчої служби Самбірського районного управління юстиції Львівської області відкрив виконавче провадження.

Листом від 14 грудня 2004 року Львівське обласне управління юстиції повідомило заявника, що на рахунки боржника було накладено арешт та що рішення буде виконане, як тільки будуть перераховані кошти з державного бюджету.

12 жовтня 2005 року державна виконавча служба повернула виконавчі листи заявнику, оскільки не було коштів для виконання рішення.

Рішення залишається невиконаним.

Заявник скаржиться на невиконання судового рішення, винесеного на його користь, та посилається на ст. 13 Конвенції.

28 квітня 2006 року Суд отримав зазначену нижче декларацію, підписану заявником:

"Я, Ігор Юрійович Козедуб, зазначаю, що Уряд України готовий сплатити залишок заборгованості за рішенням суду, який досі мені належить, а також сплатити мені ex gratia суму у розмірі 2000 ЄВРО (дві тисячі ЄВРО) з метою досягнення дружнього врегулювання у зазначеній вище справі, яка на цей час розглядається Європейським судом з прав людини.