Європейський суд з прав людини (п'ята секція) 6 червня 2006 року, засідаючи палатою, до складу якої увійшли:

п. П.Лоренцен (P.Lorenzen), Голова,

п. К.Юнгвірт (K.Jungwiert),

п. В.Буткевич (V.Butkevych),

пані М.Цаца-Ніколовська (M.Tsatsa-Nikolovska),

п. Р.Маруст (R.Maruste),

п. Дж.Боррего Боррего (J.Borrego Borrego),

пані Р.Єгер (R.Jaeger), судді,

та пані С.Вестердік (C.Westerdiek), Секретар секції,

беручи до уваги вищезазначену заяву, подану 17 травня 2005 року,

враховуючи рішення Суду розглянути питання щодо прийнятності та суті справи разом, керуючись п. 3 статті 29 Конвенції,

враховуючи надані декларації щодо досягнення мирного врегулювання у справі,

враховуючи зауваження, надані Урядом-відповідачем,

після обговорення виносить таке рішення:

Заявник, п. Григорій Євсійович Слободанюк, є громадянином України, який народився 1942 року та проживає в м. Вугледар Донецької області, Україна. Уряд України (далі - Уряд) був представлений Уповноваженими - пані В.Лутковською та п. Ю.Зайцевим, а також пані І.Шевчук, Директором Національного бюро у справах дотримання Конвенції про захист прав та основних свобод людини.

Факти в цій справі, надані сторонами, можуть бути узагальнені таким чином.

Заявник звернувся до Вугледарського міського суду з позовом про виплату компенсації з ГАОА шахта "Южнодонбаська N 1". Рішенням від 31 серпня 2001 року суд присудив заявнику 14 267,87 грн (1).

(1) Близько 2916,88 ЄВРО

У жовтні 2001 року відділ державної виконавчої служби Вугледарського міського управління юстиції відкрив виконавче провадження. Однак рішення, винесене на користь заявника, так і не було виконано.

У грудні 2004 року Донецьке обласне управління юстиції повідомило заявника, що виконавче провадження у його справі все ще триває.

Заявник скаржиться по суті п. 1 статті 6 Конвенції стосовно невиконання рішення, винесеного на його користь. Він також скаржиться на порушення п. 1 Протоколу N 1 щодо порушення його майнових прав.

5 травня 2006 року Суд отримав зазначену нижче декларацію, підписану заявником: