Європейський суд з прав людини (п'ята секція) 6 червня 2006 року, засідаючи палатою, до складу якої увійшли:

п. П.Лоренцен (P.Lorenzen), Голова,

п. К.Юнгвірт (K.Jungwiert),

п. В.Буткевич (V.Butkevych),

пані М.Цаца-Ніколовська (M.Tsatsa-Nikolovska),

п. Р.Маруст (R.Maruste),

п. Дж.Боррего Боррего (J.Borrego Borrego),

пані Р.Єгер (R.Jaeger), судді,

та пані К.Вестердік (C.Westerdiek), Секретар секції,

беручи до уваги вищезазначену заяву, подану 23 грудня 2003 року,

враховуючи рішення Суду розглянути питання щодо прийнятності та суті справи разом, керуючись п. 3 статті 29 Конвенції,

враховуючи надані декларації щодо досягнення мирного врегулювання у справі,

враховуючи зауваження, надані Урядом-відповідачем,

після обговорення виносить таку ухвалу:

Заявник, п. Володимир Васильович Редько, є громадянином України, який народився 1948 року та проживає в м. Червоноград Львівської області, Україна. Уряд України (далі - Уряд) був представлений Уповноваженими пані В.Лутковською, п. Ю.Зайцевим та пані І.Шевчук, Директором Національного бюро у справах дотримання Конвенції про захист прав та основних свобод людини.

Факти у цій справі, надані сторонами, можуть бути узагальнені таким чином.

У невизначену дату заявник розпочав судовий процес в Червоноградському міському суді Львівської області проти його роботодавця, шахти "Зарічна", щодо належних йому виплат. 1 жовтня 2001 року своїм рішенням Червоноградський міський суд Львівської області присудив заявнику 14 011,62 грн (1).

(1) Близько 2886 ЄВРО.

У листопаді 2001 року відділ державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції відкрив виконавче провадження. З 2002 по 2003 роки рішення було виконано частково.

У лютому 2003 року заявник розпочав судовий процес у Червоноградському міському суді проти відділу державної виконавчої служби за невиконання рішення, винесеного на його користь. В своєму листі до Суду від 30 травня 2005 року заявник вказав, що суддя запропонував йому відкликати свою скаргу, мотивуючи тим, що його справа розглядається Європейським судом з прав людини. 26 березня 2004 року заявник відкликав свою скаргу та його справу було закрито.

Листом відділу державної виконавчої служби від 4 листопада 2003 року заявника було повідомлено, що залишок невиплаченої суми буде перераховано на рахунок заявника тільки після письмового запиту заявника. Без уточнень, чому він не може подати такий запит, заявник вказав, що існують інші шляхи виконання рішення на його користь, наприклад виплата чеком.

Уряд України проінформував Суд, що до 17 травня 2005 року рішення було виконане повністю.

Заявник скаржиться на порушення п. 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Протоколу N 1 з огляду на тривале виконання рішення, винесеного на його користь.