Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи палатою 22 травня 2006 року, до складу якої увійшли:

п. П.Лоренцен (P.Lorenzen), Голова,

пані С.Ботучарова (S.Botoucharova),

п. В.Буткевич (V.Butkevych),

пані М.Цаца-Ніколовська (M.Tsatsa-Nikolovska),

п. Р.Маруст (R.Maruste),

п. Дж.Боррего Боррего (J.Borrego Borrego),

пані Р.Єгер (R.Jaeger), судді,

та пані К.Вестердік (C.Westerdiek), Секретар секції,

беручи до уваги вищезазначену заяву, подану 24 березня 2001 року,

після обговорення вирішує наступне:

Заявниця, Людмила Володимирівна Косиціна, є громадянкою України, яка народилась 1936 року та проживає в м. Одесі. Заявниця діє у власних інтересах та в інтересах померлого сина, Геннадія Едуардовича Гюльзадяна (Г.Е.Г.).

Обставини справи, надані заявницею, можна викласти таким чином.

А. Кримінальна справа, порушена за заявами сина заявниці щодо його незаконного позбавлення волі

З 27 лютого до 2 березня 1995 року, за твердженням Г.Е.Г, він був позбавлений волі в селі Балка Одеської області громадянами Т.Н.Т. та Т.Р.А. (приватні особи). Т.Н.Т. та Т.Р.А. вимагали від Г.Е.Г. повернення боргу в розмірі 10 300 доларів США, піддаючи його поганому поводженню.

3 березня 1995 року Іллічівський РВ УМВС в Одеській області отримав інформацію з медичного закладу, де проходив медичне обстеження син заявниці, що йому було завдано черепно-мозкову травму.

17 квітня 1995 року прокуратурою Малиновського району м. Одеси (далі - прокуратура) була порушена кримінальна справа проти Т.Н.Т. та Т.Р.А.

6 червня 1995 року, 30 грудня 1996 року і 30 грудня 1997 року прокуратура закривала провадження у кримінальній справі проти Т.Н.Т. та Т.Р.А.

21 листопада 1998 року прокуратура кримінальне провадження у справі проти Т.Н.Т. та Т.Р.А. закрила.

25 січня 1999 року Іллічівський районний суд м. Одеси (далі - Іллічівський суд) прийняв ухвалу, якою визнав правомірною постанову прокуратури про припинення кримінального провадження.

7 квітня 1999 року президія Одеського обласного суду, розглянувши поданий протест заступника прокурора Одеської області, скасувала зазначену ухвалу і направила справу на новий розгляд іншому судді.

19 липня 1999 року Іллічівський суд скасував постанову прокуратури і направив справу на додаткове розслідування. Зокрема, ним було вказано на недоліки розслідування і зобов'язано їх усунути.

28 серпня 1999 року прокуратура закрила кримінальну справу проти Т.Н.Т. та Т.Р.А.

30 травня 2000 року прокуратура знову закрила кримінальну справу проти Т.Н.Т. та Т.Р.А. Відповідно до цієї постанови син заявниці страждав від алкогольної залежності 2-го ступеня і проходив медичне лікування від "хронічного алкоголізму" в Одеській обласній психіатричній лікарні N 1 з 29 серпня до 15 жовтня 1996 року. Він відмовився лікуватися від алкоголізму і залишив лікарню 15 жовтня 1996 року.

27 червня 2000 року Іллічівський суд скасував постанови прокуратури і направив справу на додаткове розслідування. Зокрема, він вказав на численні недоліки слідства в справі і зобов'язав прокуратуру усунути ці недоліки.

29 вересня 2000 року Малиновський районний суд м. Одеси (далі - Малиновський суд) виніс окрему ухвалу щодо недоліків в розслідуванні справи, що вже вказувалось прокуратурі, які, однак, не були усунуті.

22 лютого 2001 року прокуратура закрила кримінальне провадження через закінчення законодавчо визначеного строку давності.

27 листопада 2001 року Іллічівський суд скасував постанову прокуратури і направив справу на додаткове розслідування. Зокрема, ним зобов'язано прокуратуру усунути недоліки в розслідуванні справи. 21 лютого і 25 червня 2002 року апеляційний суд Одеської області та Верховний Суд України підтримали ці рішення.

8 серпня 2003 року прокуратура припинила розгляд кримінальної справи через відсутність складу злочину corpus delicti.

25 лютого і 22 листопада 2004 року прокуратура закрила кримінальне провадження проти Т.Н.Т. та Т.Р.А. на підставі закінчення строку давності.

25 червня 2004 року Малиновський суд зобов'язав прокуратуру проінформувати про вжиті слідчі заходи в розслідуванні справи. Суд відзначив, що прокуратура знехтувала попередніми рішеннями суду. Того ж дня суд направив справу на нове розслідування до прокуратури.

21 вересня 2004 року апеляційний суд Одеської області прийняв ухвалу, якою залишив у силі постанову від 25 червня 2004 року щодо направлення справи на нове розслідування.

10 червня 2005 року прокуратура закрила кримінальне провадження проти Т.Н.Т. та Т.Р.А. через відсутність злочину.

З жовтня 2005 року Малиновський районний суд м. Одеси відхилив зупинення кримінального провадження проти Т.Н.Т. та Т.Р.А. через закінчення строку давності і направив справу на нове розслідування. Зокрема, суд постановив, що розслідування може бути закрито через закінчення строку давності лише у випадках, коли осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, не встановлено. 6 грудня 2005 року апеляційний суд Одеської області скасував це рішення і направив справу на новий судовий розгляд.

15 лютого 2006 року Малиновський суд скасував постанову слідчого прокуратури Малиновського району, якою представнику жертви було відмовлено в доступі до матеріалів справи. Матеріали справи були повернуті до прокуратури на додаткове слідство, яке все ще триває.

Б. Кримінальна справа, порушена за заявою заявниці щодо смерті її сина

10 лютого 1998 року служба швидкої допомоги доставила Г.Е.Г. у непритомному стані до міської клінічної лікарні N 1 м. Одеси (далі - лікарня N 1) для надання медичної допомоги.

12 лютого 1998 року він помер у лікарні.

13 лютого 1998 року патологоанатом лікарні N 1 провів судово-медичний розтин тіла Г.Е.Г. і встановив, що причиною смерті Г.Е.Г. була гіпертонічна хвороба. Цей діагноз був підтверджений висновком медичної комісії 4-5 травня 1998 року.

25 травня 1998 року прокуратура Іллічівського району м. Одеси відмовила в порушенні кримінальної справи проти лікарів лікарні та інших стверджуваних підозр через відсутність злочину.