Європейський суд з прав людини (друга секція) 18 жовтня 2005 року, засідаючи палатою, до складу якої увійшли:

п. Ж.-П.Коста (J.-P.Costa), Голова,

п. І.Кабрал Баррето (I.Cabral Barreto),

пан К.Юнгвірт (K.Jungwiert),

п. В.Буткевич (V.Butkevych),

пан М.Угрехелідзе (M.Ugrekhelidze),

пані А.Мулароні (A.Mularoni),

панці Е.Фура-Сендстрьом (E.Fura-Sandstrom), судді,

та пані С.Долле (S.Dolle), Секретар секції,

розглянувши згадану вище заяву, подану 11 лютого 2005 року,

після обговорення виносить таке рішення:

Заявник, МПП "Голуб",- українська компанія, яка зареєстрована в місті Тернополі. Компанія належить приватному підприємцеві п. Івану Михеєвичу Голубу, який народився в 1947 році та проживає в місті Тернополі.

A. Обставини справи

Факти справи, надані заявником, можуть бути викладені наступним чином.

1. Провадження, яке стосується суті скарг заявника

З серпня 1995 року заявник планував спорудження 30-квартирного будинку на земельній ділянці площею 0,25 гектарів, яка знаходилась у селищі Жовтневе Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Заявник стверджував, що отримав всі необхідні дозволи на будівництво та уклав угоду з компанією ПМК-35 (приватна компанія, далі - ПМК-35) щодо спорудження цього будинку. 4 жовтня 1996 року арбітражний суд Тернопільської області визнав недійсним договір на будівництво від 9 серпня 1995 року, який було укладено між заявником та ПМК-35 (ПМК-35 було пізніше реорганізовано в будівельну компанію ТОВ "Кам'янець").

Заявник стверджує, що з листопада 1996 року він переслідувався українськими органами державної влади за спробу збудувати будинок. Як він стверджує, в результаті цього переслідування ПМК-35 демонтувало фундамент будинку, який мав бути збудований.

У 1996-2001 роках заявник був відповідачем та/або позивачем у безуспішних судових провадженнях щодо будинку в різних судах. Він не надав повної інформації щодо цих судових проваджень, тільки зазначив, що єдине провадження, щодо якого він скаржиться, є провадження, яке було розпочато за його позовом 24 січня 2002 року у господарському суді Хмельницької області (справа N 6/661). Це провадження розпочалось на підставі позову заявника до ПМК-35. Однак 14 лютого 2002 року господарський суд Хмельницької області (далі - Хмельницький суд) замінив відповідача на будівельну компанію ТОВ "Кам'янець" (далі - відповідач) як правонаступника ПМК-35. Заявник вимагав restitutio in integrum. Зокрема, він стверджував, що, оскільки відповідач демонтував фундамент будинку, зведений ПМК-35, він був зобов'язаний збудувати його знову.

20 серпня 2002 року Хмельницький суд відхилив позов заявника, оскільки події, на які він скаржився, відбулися у 1996 році. Відповідно суд встановив, що позовна заява була подана з пропущенням трирічного строку позовної давності, встановленого для подання цивільних позовів та передбаченого статтею 71 Цивільного кодексу.

19 листопада 2002 року господарський суд Львівської області відхилив апеляційну скаргу заявника як необґрунтовану і залишив в силі рішення від 20 серпня 2002 року.

16 березня 2003 року Вищий господарський суд скасував вказане вище рішення від 20 серпня та ухвалу від 19 листопада 2002 року і направив справу на новий розгляд до Хмельницького суду.

5 березня 2003 року Хмельницький суд прийняв справу до свого провадження. У ході нового провадження заявник звернувся до Хмельницького суду з клопотанням відновити трирічний строк позовної давності для подання його скарг проти відповідача. Він також звернувся до суду з клопотанням зупинити або тимчасово закрити провадження у його справі в зв'язку з кримінальним розслідуванням, яке проводилось проти директора відповідача. Заявник подав додаткові вимоги до відповідача стосовно компенсації. Спочатку він заявляв, що шкода становила 21 211,00 грн (1). Пізніше він збільшив свої вимоги до 256 579,89 грн (2).

(1) 3804 євро.

(2) 42 767,4 євро.

31 березня, 15 квітня та 10 червня 2003 року Хмельницький суд зобов'язував заявника надати обґрунтування сум, які він вимагав за завдану йому шкоду. Суд також ухвалив, що заявник має сплатити державне мито за подання додаткових вимог.

23 червня 2003 року Хмельницький суд відхилив всі клопотання та вимоги заявника як необґрунтовані. Щодо збільшення позовних вимог Хмельницький суд зазначив, що заявник не зміг ні обґрунтувати їх, ні сплатити за них державне мито. Суд вирішив, що вимоги заявника повинні бути відхилені, оскільки вони були подані з пропущенням встановленого законом трирічного строку позовної давності (стаття 71 Цивільного кодексу (3).

(3) Положення Цивільного кодексу застосовуються як до проваджень у господарських судах, так і до проваджень у судах загальної юрисдикції.

11 грудня 2003 року апеляційний господарський суд Житомирської області відхилив апеляційну скаргу заявника як необґрунтовану та залишив у силі рішення від 23 червня 2003 р. Зокрема, він послався на статті 71 та 80 Цивільного кодексу, які передбачають трирічний строк позовної давності для подання позовів щодо відшкодування завданої шкоди.

2. Провадження, пов'язане з прийнятністю касаційної скарги заявника

Заявник подав касаційну скаргу безпосередньо до Вищого господарського суду України.

21 січня 2004 року Вищий господарський суд відхилив касаційну скаргу, оскільки її слід було подавати через суд першої інстанції або апеляційний суд, який розглядав справу та у якого знаходились матеріали справи. Суд послався на статтю 109 Господарського процесуального кодексу України.

4 лютого 2004 року заявник повторно подав свою касаційну скаргу.

10 березня 2004 року Вищий господарський суд відхилив касаційну скаргу заявника, оскільки вона була подана із пропущенням одномісячного строку, встановленого для подання таких скарг (стаття 110 Господарського процесуального кодексу). Він також встановив, що подання заявником касаційної скарги з порушенням встановленої процедури не зупиняє перебігу одномісячного строку, передбаченого статтею 110 Господарського процесуального кодексу, в результаті чого касаційну скаргу було повернуто заявнику.

5 квітня 2004 року заявник втретє подав свою касаційну скаргу. Він також звертався з клопотанням про відновлення строку для подання касаційної скарги.

6 травня 2004 року Вищий господарський суд відхилив клопотання заявника про відновлення строку як необґрунтоване. Суд, inter alia, зазначив, що строк подання касаційної скарги сплив 12 січня 2004 року, а заявник подав свою скаргу 5 квітня 2004 року, тобто з пропущенням строку. Більше того, Вищий господарський суд повторив, що відповідно до статті 110 Господарського процесуального кодексу відмови у прийнятті касаційної скарги від 21 січня та 10 березня 2004 року не впливали на перебіг одномісячного строку, встановленого для подання касаційної скарги до Вищого господарського суду. Крім того, в статті 109 Господарського процесуального кодексу безпосередньо зазначено, що касаційні скарги до Вищого господарського суду повинні подаватися через суд першої інстанції або через апеляційний суд. В результаті заявнику було повернуто касаційну скаргу та державне мито.

2 червня та 20 липня 2004 року Вищий господарський суд письмово проінформував заявника, що його скарги на небезсторонність та відсутність незалежності суддів, які відхилили касаційні скарги заявника, були необґрунтованими. Він також проінформував заявника, що він міг подати касаційні скарги на ухвали Вищого господарського суду до Верховного Суду України.

31 травня 2004 року заявник подав касаційну скаргу на ухвалу Вищого господарського суду від 6 травня 2004 року до Верховного Суду України.

16 вересня 2004 року Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження.

B. Відповідне національне законодавство

1. Конституція України від 28 червня 1996 року

Стаття 125

"Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.

Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди.

Відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається".

2. Закон України "Про судоустрій" від 7 лютого 2002 року

Стаття 47 Верховний Суд України - найвищий судовий орган

"1. Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції...

2. Верховний Суд України:

1) розглядає у касаційному порядку рішення загальних судів у справах, віднесених до його підсудності процесуальним законом, та/або переглядає усі інші справи, розглянуті судами загальної юрисдикції..."

3. Закон України "Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу" від 21 червня 2001 року

"1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, за винятком статті 81-1, яка набирає чинності з 28 червня 2002 року.

9. Постанови судової колегії Вищого арбітражного суду України, постанови президії Вищого арбітражного суду України, які до набрання чинності цим Законом не були опротестовані, постанови Пленуму Вищого арбітражного суду України є остаточними і можуть бути оскаржені до Верховного Суду України на підставах і у порядку, встановлених Господарським процесуальним кодексом України" .

4. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 109 Порядок подання касаційної скарги (подання)

"Касаційна скарга (подання) подається (вноситься) до Вищого господарського суду України через місцевий чи апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову.

Місцевий або апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення або постанову, зобов'язаний надіслати скаргу (подання) разом зі справою до Вищого господарського суду України у п'ятиденний строк з дня її надходження".

Стаття 110 Строк подання касаційної скарги (подання)

"Касаційна скарга (подання) може бути подана (внесена) протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили".

Стаття 111-14 Право касаційного оскарження судових рішень Вищого господарського суду України

"Сторони у справі та Генеральний прокурор України мають право оскаржити у касаційному порядку постанову Вищого господарського суду України, прийняту за наслідками перегляду рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, чи постанови апеляційного господарського суду до Верховного Суду України".

Стаття 111-15 Підстави для оскарження до Верховного Суду України постанов Вищого господарського суду України

"Верховний Суд України переглядає у касаційному порядку постанови чи ухвали Вищого господарського суду України у випадках, коли вони оскаржені:

1) з мотивів застосування Вищим господарським судом України закону чи іншого нормативно-правового акта, що суперечить Конституції України;

2) у разі їх невідповідності рішенням Верховного Суду України чи Вищого суду іншої спеціалізації з питань застосування норм матеріального права;

3) у зв'язку з виявленням різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону чи іншого нормативно-правового акта у аналогічних справах;

3-1) з мотивів невідповідності постанов чи ухвал міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

4) на підставі визнання постанов чи ухвал міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов'язання України".

Стаття 111-16 Порядок подання касаційної скарги та внесення касаційного подання на постанову чи ухвалу Вищого господарського суду України

"Касаційна скарга, касаційне подання Генерального прокурора України на постанову чи ухвалу Вищого господарського суду України можуть бути подані не пізніше одного місяця з дня її прийняття.

У разі виникнення підстав для оскарження постанови чи ухвали Вищого господарського суду України після закінчення зазначеного строку Верховний Суд України зобов'язаний прийняти касаційну скаргу (подання) до свого провадження.

Касаційна скарга, касаційне подання Генерального прокурора України на постанову чи ухвалу Вищого господарського суду України подаються до Верховного Суду України через Вищий господарський суд України.

Вищий господарський суд України надсилає касаційну скаргу (подання) разом із справою до Верховного Суду України у десятиденний строк з дня надходження скарги (подання)".

Стаття 111-17 Порядок перегляду у касаційному порядку постанов [чи ухвал] Вищого господарського суду України

"Питання про порушення провадження з перегляду Верховним Судом України постанови [чи ухвали] Вищого господарського суду України вирішується позитивно при згоді хоча б одного судді на засіданні колегії у складі трьох суддів Судової палати у господарських справах і розглядається протягом місяця з дня надходження касаційної скарги чи касаційного подання.

Постанова чи ухвала Вищого господарського суду України переглядається на засіданні суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України.

Постанови чи ухвали Вищого господарського суду України переглядаються у касаційному порядку за правилами розгляду справи у господарському суді першої інстанції, за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням" (1).

(1) Статтю було доповнено відповідно до Закону України "Про внесення змін та доповнень до Господарського процесуального кодексу України" від 15 травня 2003 року.