Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи 13 грудня 2011 року комітетом, до складу якого увійшли:

Марк Віллігер (Mark Villiger), Голова,

Карел Юнгвірт (Karel Jungwiert),

Андре Потоцький (Andre Potocki), судді,

а також Стівен Філліпс (Stephen Phillips), заступник Секретаря

секції,

беручи до уваги вищезазначену заяву, подану 14

червня 2006 року,

беручи до уваги застосування процедури пілотного рішення у справі

"Юрій Миколайович Іванов проти України"(Yuriy

Nikolayevich Ivanov v. Ukraine), заява № 40450/04, ECHR2009-...

(витяги), беручи до уваги односторонню декларацію та відповіді

заявників на цю декларацію,

після обговорення постановляє таке рішення:

Заяву було подано 14 червня 2006 року громадянами України, пані Вірою Федосіївною Клементьєвою (далі - заявниця) та паном Олександром Валентиновичем Клементьєвим (далі - заявник), які народились у 1928 році та 1950 році відповідно. Заявник проживає у Херсонський області. Заявниця померла 22 березня 2007 року, а заявник, її син та спадкоємець, висловив своє бажання підтримати заяву в частині скарг заявниці.

Уряд України (далі - Уряд) представляла його Уповноважений - пані Валерія Лутковська з Міністерства юстиції України.

Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 14 жовтня 2004 року місцеве комунальне підприємство було зобов'язано здійснити певні виплати заявникам. Рішення залишається невиконаним.

Заявники скаржились на тривале невиконання зазначеного судового рішення.

1. В першу чергу Суд зазначає, що сторонами не оскаржувалось право заявника на підтримання заяви в частині скарг заявниці. Суд не вбачає підстав вирішити інакше. Однак посилання по всьому тексту буде на обох заявників.

2. 25 червня 2011 року Уряд направив односторонню декларацію з метою врегулювання спору в справі заявників. Цією декларацією Уряд визнав надмірною тривалість виконання рішення заявників та висловив свою готовність виплатити їм заборгованість за рішенням суду та суму в розмірі 1200 євро.

Уряд закликав Суд вилучити заяву з реєстру справ. Уряд запропонував, щоб Суд прийняв цю декларацію як підставу вилучення заяви із реєстру справ відповідно до підпункту "c" пункту 1 статті 37 Конвенції.