15 листопада 2011 року Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи Комітетом, до складу якого увійшли:

Марк Віллігер (Mark Villiger), Голова, Карел Юнгвірт (Karel Jungwiert), Андре Потоцький (Andre Potocki), судді, а також Стівен Філліпс (Stephen Phillips), заступник Секретаря секції, беручи до уваги вищезгадані заяви, подані у дати, зазначені в додатку, беручи до уваги застосування процедури пілотного рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine), заява № 40450/04, ECHR 2009-... (витяги)), з огляду на односторонні декларації, подані Урядом держави-відповідача, якими Уряд закликав Суд вилучити заяви з реєстру справ, та відповіді заявників з цього приводу, після обговорення постановляє таке рішення:

Заявники - громадяни України, чиї імена та роки народження наведені нижче в таблиці. Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений - пані В. Лутковська з Міністерства юстиції України.

У дати, зазначені в доданій таблиці, національні суди зобов'язали відповідачів (державні органи влади або державні підприємства) вчинити певні дії або сплатити на користь заявників різні грошові суми. Рішення, винесені на користь заявників, набрали законної сили, однак державні органи затримали їх виконання.

Заявники скаржилися на затримки виконання рішень судів, винесених на їхню користь.

1. Суд вважає, що відповідно до пункту 1 правила 42 Регламенту Суду заяви мають бути об'єднані, враховуючи схожість фактів та юридичного підґрунтя.

2. Листами від 21 квітня, 25 червня та 14 липня 2011 року Уряд повідомив Суд про умови односторонніх декларацій, підписаних в ті ж дати, з метою врегулювання скарг заявників. Відповідно до положень декларацій:

"Уряд України визнає надмірну тривалість виконання рішень у справах заявників.

Уряд України готовий виплатити заявникам залишок заборгованості за рішеннями національних органів, а також сплатити заявникам [ex gratia] суми згідно з [додатком до цієї декларації]-1.

-1 Щодо суми див. додаток

Уряд України закликає Суд вилучити заяви з реєстру справ. Уряд України пропонує, щоб Суд прийняв цю декларацію як підставу вилучення заяв із реєстру справ відповідно до підпункту (с) пункту 1 і статті 37 Конвенції ("з будь-якої іншої підстави").

Суми ... [ex gratia] є покриттям будь-якої матеріальної та нематеріальної шкоди, в тому числі судових витрат, конвертуються в національну валюту держави-відповідача за курсом, що діє на дату виплати. Кошти будуть виплачені протягом трьох місяців з моменту повідомлення про винесення Європейським судом з прав людини рішення відповідно до п. 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод . У разі неспроможності сплатити ці суми протягом тримісячного строку Уряд зобов'язується сплачувати з моменту спливу цього періоду і до моменту розрахунку простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, плюс три відсоткові пункти.

Виплата становитиме остаточне вирішення справ".

У відповідь заявники погодилися з умовами декларацій.

Суд нагадує, що стаття 37 Конвенції передбачає, що він може на будь-якій стадії провадження у справі прийняти рішення про вилучення заяви з реєстру, якщо обставини справи дають підстави дійти одного з висновків, визначених у підпунктах (a), (b) чи (c) пункту 1 цієї статті. Пункт 1 статті 37 in fine передбачає:

"Проте Суд продовжує розгляд заяви, якщо цього вимагає повага до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї".

Суд також нагадує, що у своєму пілотному рішенні "Юрій Миколайович Іванов проти України" (Yuriy Nikoiayevich Ivanov v. Ukraine), зазначеному вище, він вимагав від України: