Європейський суд з прав людини (п'ята секція) 21 вересня 2010 року, засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Райт Маруст (Rait Maruste), Голова,

Миряна Лазарова-Трайковська (Mirjana Lazarova Trajkovska),

Здравка Калайджиєва (Zdravka Kalaydjieva), судді,

а також Стефан Філліпс (Stephen Phillips), заступник Секретаря секції,

беручи до уваги зазначену заяву, подану 15 жовтня 2005 року,

та з огляду на односторонню декларацію, подану Урядом країни-відповідача 14 червня 2010 року, якою Уряд закликає Суд вилучити заяву з реєстру справ, а заявників - надати свою відповідь на цю декларацію,

після обговорення постановляє таке рішення:

Заявник, Іван Григорович Батрак, громадянин України, 1951 року народження, проживає у с. Садки.

Уряд України (далі - Уряд) був представлений його Уповноваженим - п. Ю.Зайцевим.

Факти справи, які були представлені сторонами, можуть бути викладені наступним чином:

Сусід заявника, пан Г., використав невелику земельну ділянку, яка межувала із земельною ділянкою, що належала заявнику.

22 січня 2002 року заявник звернувся до Межівського районного суду Дніпропетровської області з цивільним позовом до пана Г., вимагаючи встановлення меж землекористування з власністю його сусіда.

29 січня 2002 року пан Г. звернувся до суду з зустрічним позовом до Новопавлівської сільської ради та заявника, стверджуючи, що він має право на спірну земельну ділянку.

З 2002 року по липень 2010 року справа розглядалася по суті національними судами трьох інстанцій. Після перегляду справи вищим судом розгляд справи все ще триває у Межівському районному суді Дніпропетровської області.

Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції на несправедливість та надмірну тривалість провадження. Щодо цього він також посилався на статті 1, 8, 10, 17 Конвенції та статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

A. Скарги щодо тривалості провадження

Заявник скаржився на надмірну тривалість провадження. Він посилався на пункт 1 статті 6 Конвенції, який у відповідних положеннях передбачає таке:

Пункт 1 статті 6 Конвенції

"Кожен має право на... розгляд його справи упродовж розумного строку... судом..., який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..."

Листом від 14 червня 2010 року Уряд повідомив Суд про односторонню декларацію щодо врегулювання питань, які піднімаються у заяві, підписану того ж дня. Уряд також просив Суд вилучити заяву з реєстру відповідно до статті 37 Конвенції.

Декларація передбачає таке:

"Уряд України визнає надмірну тривалість цивільного провадження у справі заявника.

Я, Валерія Володимирівна Лутковська, заступник Міністра юстиції України, заявляю, що Уряд України готовий виплатити заявнику Івану Григоровичу Батраку ex gratia суму у розмірі 2000 (дві тисячі) євро.

Уряд України закликає Суд вилучити заяву N 38799/05 з реєстру справ. Уряд України пропонує, щоб Суд прийняв цю декларацію як підставу вилучення заяви із реєстру справ відповідно до пункту 1 (c) статті 37 Конвенції ("з будь-якої іншої підстави").

Ця сума у розмірі 2000 (дві тисячі) євро є покриттям будь-якої матеріальної та нематеріальної шкоди, в тому числі судових витрат, звільнена від будь-яких податків. Кошти будуть виплачені протягом трьох місяців з моменту повідомлення про винесення Європейським судом з прав людини рішення відповідно до п. 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У разі неспроможності сплатити ці суми протягом тримісячного строку Уряд зобов'язується сплачувати з моменту сплину цього періоду і до моменту розрахунку простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, плюс три відсоткові пункти.