Текст рішення може підлягати редакційним виправленням.

У справі "Мироненко проти України",

Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи палатою, до складу якої увійшли:

Пеер Лоренцен (Peer Lorenzen), Голова,

Рената Ягер (Renate Jaeger),

Карел Юнгвірт (Karel Jungwiert),

Райт Маруст (Rait Maruste),

Марк Віллігер (Mark Villiger),

Ізабель Берро-Лефевр (Isabelle Berro-Lefevre), судді,

Михайло Буроменський (Mykhaylo Buromenskiy), суддя ad hoc,

та Клаудія Вестердік (Claudia Westerdiek), Секретар секції,

після обговорення за зачиненими дверима 26 січня 2010 року, постановляє таке рішення, що було прийняте в той день:

1. Справу порушено за заявою (N 15938/02), поданою проти України до Суду 3 квітня 2001 року громадянкою України Катериною Степанівною Мироненко (далі - заявниця) відповідно до статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Заявницю, якій було надано право на правову допомогу в Суді, представляв п. А.Л.Лісовий, адвокат, що практикує в м. Сімферополі. Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений - п. Юрій Зайцев, Міністерство юстиції.

3. 13 грудня 2005 року Суд вирішив направити заяву Уряду. Також було вирішено розглядати питання щодо суті та прийнятності заяви одночасно ( пункт 3 статті 29) .

I. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Заявниця народилася у 1938 році та проживає у м. Лозова Харківської області.

5. Обставини справи, подані сторонами, можна стисло викласти таким чином.

6. 10 липня 1998 року сина заявниці, пана Ю.М., було знайдено мертвим у будинку, в якому він проживав один.

7. 10 та 11 липня 1998 року працівники міліції допитали родичів, сусідів та друзів пана Ю.М. Їм повідомили про те, що померлий пан Ю.М. проживав один, а також не мав поганих стосунків будь з ким. За твердженням заявниці жодного огляду місця знайдення тіла проведено не було.

8. 11 липня 1998 року було проведено розтин тіла. Судово-медичний експерт дійшов висновку про те, що пан Ю.М. помер внаслідок травми голови, яка виникла від дії твердого предмета, та що ця травма могла бути нанесена внаслідок падіння з висоти власного зросту. Інших тілесних ушкоджень встановлено не було. Також експерт зазначив, що заявник на момент смерті був тверезий.

9. 17 липня 1998 року слідчий С. відмовив у порушенні кримінальної справи за фактом смерті сина заявниці на підставі вищезазначеного висновку судово-медичної експертизи.

10. Однак 5 жовтня 1998 року кримінальну справу було порушено на підставі інформації, отриманої працівниками міліції від заявниці, її іншого сина та декількох інших осіб. Вони стверджували, що двоє знайомих пана Ю.М.- пан 3. та пан К.- жорстоко його побили, розпиваючи спиртні напої разом з іншими знайомими у будинку сина заявниці напередодні його смерті.

11. Щодо пана 3. та пана К. було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Працівники міліції допитали осіб, які надали зазначену інформацію або які були свідками бійки. Слідчий також призначив додаткову судово-медичну експертизу для з'ясування часу та причини смерті пана Ю.М.

12. 29 грудня 1998 року додаткова судово-медична експертиза підтвердила висновки першої експертизи. Також було зазначено, що травма голови не мала жодних слідів, що могли б визначити предмет, який міг її нанести.

13. Під час додаткового допиту свідки подій 8 липня 1998 року відмовилися від своїх свідчень.

14. Після цього пана 3. та пана К. було звільнено з під-варти, а 26 березня 1999 року кримінальну справу було закрито за відсутністю події злочину, оскільки на тілі пана Ю.М. не було виявлено слідів побиття та оскільки знайомі пана Ю.М., присутні в його домі напередодні його смерті, заперечували проти того, що під час зустрічі мав місце будь-який конфлікт.

15. Листом від 19 квітня 1999 року прокуратура Харківської області повідомила заявницю про те, що розслідування, яке проводилося слідчим С., не забезпечило всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин злочину та не виявило всіх його учасників.

16. Листом від 30 червня 1999 року прокуратура Харківської області повідомила заявницю про те, що розслідування було неповним, а також про порушення дисциплінарного провадження щодо слідчого С.

17. Листом від 29 вересня 1999 року заступник керівника УМВС України у Харківській області, серед іншого, повідомив заявницю про те, що у розслідуванні, яке не було завершено, були затримки, та що у зв'язку з цим слідчого С. було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

18. 29 жовтня 1999 року судово-медичний експерт підтвердив попередні висновки та зазначив, що з цією травмою пан М. міг рухатися ще декілька годин.

19. 30 жовтня 1999 року слідчий знову закрив кримінальну справу. Він встановив, що судово-медична експертиза не підтвердила будь-яких ознак бійки або самооборони на тілі Ю.М. Також пан В.М. відмовився від своїх показань щодо побиття, стверджуючи, що дав їх, побоюючись працівників міліції. Ця версія також була підтверджена тим, що особи, які тоді були присутні у будинку Ю.М., не побачили там жодних ознак бійки.

20. 1 листопада 1999 року постанову про закриття кримінальної справи було скасовано на підставі скарги заявниці на те, що працівники міліції, які першими прибули до будинку пана Ю.М., не були допитані щодо місця виявлення тіла. Слідчому також було вказано провести відтворення обстановки та обставин події за участю пана К., який останнім бачив пана Ю.М. живим.

21. 11 лютого 2000 року додаткова судово-медична експертиза дійшла висновку про те, що травма не могла бути нанесена внаслідок падіння з висоти власного зросту.

22. Листом від 14 березня 2000 року УМВС України у Харківській області повідомило заявницю про результати останньої судово-медичної експертизи, а також знову повідомило про те, що слідчого С. було визнано відповідальним за затримки у розслідуванні.

23. 30 травня 2000 року слідчий виніс постанову про зупинення попереднього слідства у зв'язку з тим, що не було встановлено особу або осіб, винних у смерті сина заявниці.

24. 27 лютого 2001 року інша судово-медична експертиза дійшла висновку про те, що травма могла бути нанесена декількома ударами тупим твердим предметом.

25. 13 грудня 2001 року судово-медична експертиза дійшла висновку, що травма могла бути отримана внаслідок одного або декількох ударів по голові тупим твердим предметом, але не внаслідок падіння з висоти власного зросту або ударів кулаком.

26. Листом від 17 листопада 2003 року керівник слідчого відділу УМВС України у Харківській області повідомив заявницю про те, що слідчі С. та Д., які проводили розслідування, були притягнуті до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з передчасним винесенням постанов про закриття та зупинення кримінальної справи, а також у зв'язку з затримками у проведенні всіх необхідних слідчих дій.

27. 9 вересня 2005 року слідчий призначив додаткове розслідування. Слідство досі триває.

II. ВІДПОВІДНЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

28. Відповідні положення Конституції передбачають наступне:

Стаття 3

"Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю..."

Стаття 27

"Кожна людина має невід'ємне право на життя.

Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини..."

29. Відповідні положення Кримінально-процесуального кодексу України передбачають наступне:

Стаття 4 Обов'язок порушити кримінальну справу і розкрити злочин

"Суд, прокурор, слідчий і орган дізнання зобов'язані в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину, вжити всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб, винних у вчиненні злочину, і до їх покарання..."

Стаття 94 Приводи і підстави до порушення кримінальної справи

"Приводами до порушення кримінальної справи є: