Текст рішення може підлягати редакційним правкам.

У справі "Білецька проти України"

Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи палатою, до складу якої увійшли:

Пеер Лоренцен (Peer Lorenzen), Голова,

Рената Ягер (Renate Jaeger),

Карел Юнгвірт (Karel Jungwiert),

Райт Маруст (Rait Maruste),

Марк Віллігер (Mark Villiger),

Ізабелль Берро-Лефевр (Isabelle Berro-Lefevre), судді,

Михайло Буроменський (Mykhaylo Buromenskiy), суддя ad hoc,

та Клаудія Вестердік (Claudia Westerdiek), Секретар секції,

після обговорення за зачиненими дверима 17 листопада 2009 року, виносить таке рішення, що було прийнято в той же день:

1. Справу порушено за заявою (N 25003/06), поданою проти України до Суду 3 червня 2006 року громадянкою України пані Любов'ю Михайлівною Білецькою (далі - заявниця) відповідно до статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений - п. Ю.Зайцев.

3. 14 січня 2009 року Голова п'ятої секції вирішив направити цю заяву Уряду. Відповідно до пункту 3 статті 29 Конвенції Суд вирішив розглядати питання щодо прийнятності та суті заяви одночасно.

I. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Заявниця народилась у 1957 році та проживає в м. Славутичі Київської області.

5. 16 травня 2005 року Славутицький міський суд Київської області виніс рішення про стягнення з державного підприємства "Центральне підприємство по переробці радіоактивних відходів" (далі - ДП "ЦППРВ") на користь заявниці заборгованості з заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати та відшкодування моральної шкоди у загальному розмірі 6057,34 грн. (1) 16 червня 2005 року рішення набрало законної сили.

(1) Приблизно 951 євро.

6. У травні 2006 року Міністерство палива та енергетики України повідомило заявницю про ліквідаційну процедуру, розпочату відносно ДП "ЦППРВ", та що у підприємства-боржника бракує коштів на виплату заборгованості за рішенням суду.

7. Рішення залишається невиконаним.

II. ВІДПОВІДНЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

8. Відповідні положення національного законодавства викладені у рішенні Суду у справі "Михайленки та інші проти України" (Mykhaylenky and Others v. Ukraine) (N 35091 та інші, пп. 24-33, ЄСПЛ 2004-XII).

I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 1 ПЕРШОГО ПРОТОКОЛУ ДО КОНВЕНЦІЇ

A. Щодо прийнятності

9. Уряд стверджував, що скарга заявниці є неприйнятною, оскільки порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції щодо невиконання судового рішення не може бути встановлено окремо від констатації порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

10. Заявниця оспорювала ці аргументи.

11. Суд вважає, що заперечення Уряду тісно пов'язане з розглядом скарг заявниці за статтею 1 Першого протоколу по суті. За цих обставин Суд долучає заперечення Уряду до розгляду справи по суті.

12. Суд вважає, що скарга заявниці не є явно необґрунтованою відповідно до пункту 3 статті 35 Конвенції. Суд також вважає, що вона не є неприйнятною з будь-яких інших підстав. Відповідно скарга визнається прийнятною.