Рішення може зазнати редакційної правки.

У справі "Корнійчук проти України"

Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи палатою, до складу якої увійшли:

Пеер Лоренцен (Peer Lorenzen), Голова,

Рената Ягер (Renate Jaeger),

Карел Юнгвірт (Karel Jungwiert),

Райт Маруст (Rait Maruste),

Ізабель Берро-Лефевр (Isabelle Berro-Lefevre),

Миряна Лазарова-Трайковська (Mirjana Lazarova Trajkovska), судді,

Михайло Буроменський (Mykhaylo Buromenskiy), суддя ad hoc,

та Клаудія Вестердік (Claudia Westerdiek), Секретар секції,

після обговорення за зачиненими дверима 22 вересня 2009 року, постановляє таке рішення, що було прийняте в той день:

1. Справу порушено за заявою (N 28808/07), поданою проти України до Суду 26 травня 2007 року громадянкою України пані Вірою Олександрівною Корнійчук (далі - заявниця) відповідно до статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений - п. Ю.Зайцев.

3. 20 листопада 2008 року Суд вирішив направити заяву Уряду. Суд також вирішив розглядати одночасно питання щодо прийнятності та суті заяви (пункт 3 статті 29 Конвенції) .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Заявниця народилася у 1953 році та проживає в м. Овручі.

5. Невстановленої дати заявниця звільнилася з військової служби.

6. 10 вересня 2001 року Військовий місцевий суд Житомирського гарнізону стягнув з військової частини А-4602 на користь заявниці 1946,20 грн компенсації за невикористане речове майно (військову форму). Рішення набрало законної сили та залишається невиконаним у зв'язку з відсутністю коштів у боржника.

I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 КОНВЕНЦІЇ

7. Заявниця скаржилася на тривале невиконання рішення від 10 вересня 2001 року. Вона скаржилася на порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, у якому зазначено наступне:

Пункт 1 статті 6 Конвенції

"Кожен має право на справедливий... розгляд його справи упродовж розумного строку... судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..."

A. Щодо прийнятності

8. Уряд стверджував, що пункт 1 статті 6 Конвенції не може бути застосований у даному випадку, оскільки компенсація була присуджена заявниці за військову форму, носіння якої було пов'язане з виконанням її службових обов'язків. На думку Уряду, присуджена компенсація мала публічно-правовий характер та не стосувалась особистих прав та обов'язків заявниці.

9. Заявниця не погодилася.

10. Суд вважає, що справа заявниці стосувалася права на компенсацію, а не, як стверджував Уряд, права на службове обмундирування. Він також відзначає, що заявниця мала доступ до суду відповідно до національного законодавства. Таким чином, Суд не бачить жодних підстав для незастосування положень статті 6 Конвенції в спорі заявниці (рішення у справі "Вільго Ескелінен та інші проти Фінляндії" (Vilho Eskelinen and Others v. Finland [ВП]), N 63235/00, пункти 62-63, ЄСПЛ 2007-...).

11. У зв'язку з вищевикладеним Суд робить висновок, що заява містить важливі питання факту та права, передбачені Конвенцією, встановлення яких вимагає розгляду справи по суті. Суд не вбачає підстав визнавати заяву неприйнятною.