Це рішення стане остаточним відповідно до умов пункту 2 статті 44 Конвенції. Текст рішення може зазнати редакційної правки.

У справі "Айбабін проти України"

Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи палатою, до складу якої увійшли:

п. Райт Маруст (Rait Maruste), Голова,

п. Володимир Буткевич (Volodymyr Butkevych),

пані Рената Ягер (Renate Jaeger),

п. Марк Віллігер (Mark Villiger),

пані Ізабель Берро-Лефевр (Isabelle Berro-Lefevre),

пані Миряна Лазарова-Трайковська (Mirjana Lazarova Trajkovska),

пані Здравка Калайджиєва (Zdravka Kalaydjieva), судді,

та пані К.Вестердік (Claudia Westerdiek), Секретар секції,

після обговорення за зачиненими дверима 25 листопада 2008 року, виносить таке рішення, що було прийняте того ж дня:

1. Справа порушена за заявою (N 23194/02), поданою проти України до Суду 3 травня 2002 року громадянином України п. Дмитром Олександровичем Айбабіним (далі - заявник) відповідно до статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Уряд України (далі - Уряд) був представлений його Уповноваженим - п. Ю.Зайцевим.

3. 18 вересня 2006 року Суд оголосив заяву частково прийнятною та вирішив направити скаргу на тривалість провадження Уряду. Було також вирішено розглядати питання щодо прийнятності та суті решти заяви одночасно (пункт 3 статті 29 Конвенції) .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Заявник, Дмитро Олександрович Айбабін, народився у 1970 році і на даний час відбуває покарання у виправно-трудовій колонії посиленого режиму м. Жовті Води, Україна.

5. 8 червня 1997 року заявником було скоєно вбивство пана Р. та пана Ш. і нанесено тяжкі тілесні ушкодження пану С. та пану Ш. після сварки у барі з компанією молоді. Заявник отримав легкі тілесні ушкодження. Заявник стверджував, що він чинив опір вищезгаданим особам, тримаючи ніж, після сварки у барі, оскільки на нього та на його подругу пані М. був скоєний напад.

6. 8 червня 1997 року заявника було заарештовано за підозрою в скоєнні вбивства при обтяжуючих обставинах. Він підозрювався у скоєнні вбивства пана Р. та пана Ш. і нанесенні тяжких тілесних ушкоджень пану С. та пану Ш.

7. 11 червня 1997 року заявнику було пред'явлено обвинувачення у скоєнні вбивства двох осіб при обтяжуючих обставинах. У той же день прокурором було винесено постанову про обрання запобіжного заходу щодо заявника у вигляді взяття під варту.

8. 1 серпня 1997 року прокурором було продовжено строк тримання під вартою заявника та строк попереднього слідства до трьох місяців.

9. 1 вересня 1997 року обвинувачення проти заявника було змінено: йому було пред'явлено обвинувачення у перевищенні меж необхідної оборони, які призвели до вбивства двох осіб, та заподіянні тяжких тілесних ушкоджень двом іншим.

10. 3 жовтня 1997 року попереднє слідство було завершено, і справу було передано до Київського районного суду міста Харкова.

11. 3 листопада 1997 року справу було передано з Київського районного суду міста Харкова до Комінтернівського районного суду міста Харкова для розгляду по суті.

12. 11 червня 1999 року суддя Комінтернівського районного суду міста Харкова повернув справу до прокуратури Київського району міста Харкова для додаткового розслідування. Суд зобов'язав слідчі органи знайти всіх свідків у справі та допитати їх, провести очну ставку між ними, знайти осіб, які брали участь у сварці та нанесли легкі тілесні ушкодження заявнику та пані М. Суд також зобов'язав відтворити події та, в разі необхідності, провести додаткову судово-медичну експертизу, якщо в ній буде необхідність. Суд також зобов'язав перевірити, чи повинні бути перекваліфіковані обвинувачення проти заявника за статтею 93 Кримінального кодексу.

13. 30 серпня 1999 року слідство у справі було відновлено.

14. 28 вересня 1999 року заявнику було пред'явлено обвинувачення у перевищенні меж необхідної оборони, які призвели до вбивства двох осіб, та заподіянні тяжких тілесних ушкоджень двом іншим.

15. 1 листопада 1999 року справу було направлено до Комінтернівського районного суду міста Харкова.

16. 26 листопада 1999 року суддя Комінтернівського районного суду міста Харкова повернув справу до прокуратури Київського району міста Харкова для додаткового слідства. Суд наказав провести відтворення подій, а потім, в разі необхідності,- судово-медичну експертизу.

17. 7 квітня 2000 року слідство у справі було відновлено.

18. 6 травня 2000 року заявнику було знову пред'явлено обвинувачення у перевищенні меж необхідної оборони, які призвели до вбивства двох осіб, та заподіянні тяжких тілесних ушкоджень двом іншим.

19. 6 травня 2000 року справа була направлена до Комінтернівського районного суду міста Харкова.

20. 18 травня 2000 року суддя Комінтернівського районного суду міста Харкова повернув справу на додаткове слідство на тій підставі, що слідчі органи не виконали вимоги, що містилися в постанові від 26 листопада 1999 року.

21. 30 травня 2000 року слідство по справі було відновлено.

22. В той же день прокурор міста Харкова встановив строк для додаткового слідства до 30 червня 2000 року та продовжив строк тримання під вартою заявникові до тієї ж дати.

23. 7 червня 2000 року слідчий Харківської міської прокуратури порушив щодо заявника кримінальну справу за обвинуваченням у вчиненні умисного вбивства двох осіб та у вчиненні замахів на умисне вбивство двох осіб.

24. 20 червня 2000 року той же слідчий перекваліфікував обвинувачення щодо заявника та порушив кримінальну справу проти нього за умисним вбивством двох осіб, що виконували громадський обов'язок щодо запобігання злочину, та замахами на умисне вбивство двох осіб, що виконували обов'язок щодо запобігання злочину.

25. 20 червня 2000 року той же слідчий порушив кримінальну справу щодо заявника як особливо злісне хуліганство.

26. В той же день вищевказані кримінальні провадження щодо заявника були об'єднані.

27. 29 червня 2000 року заявнику було пред'явлено обвинувачення у вищевказаних злочинах.

28. У той же день досудове слідство було завершено.

29. З серпня 2000 року заявник ознайомився зі справою.

30. 4 серпня 2000 року обвинувальний висновок було затверджено, і справу було передано в апеляційний суд міста Харкова.

31. 17 травня 2001 року апеляційним судом м. Харкова було встановлено, що заявником було вчинено умисне вбивство пана Р. та пана Ш. і вчинено замахи на умисне вбивство пана С. та пана Ш. після сварки в барі. Таким чином, суд визнав винним заявника у вчиненні умисного вбивства двох осіб та замахів на умисне вбивство двох осіб і призначив йому покарання у вигляді п'ятнадцяти років позбавлення волі.

32. 18 грудня 2001 року Верховний Суд залишив рішення без змін.