Це рішення стане остаточним відповідно до умов, зазначених у п. 2 статті 44 Конвенції. Воно може підлягати редакційним виправленням.

У справі "Коновалов проти України"

Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи палатою, до складу якої увійшли:

п. П.Лоренцен (P.Lorenzen), Голова,

пані С.Ботучарова (S.L.Botoucharova),

п. В.Буткевич (V.Butkevych),

п. Р.Маруст (P.Maruste),

п. Дж.Боррего Боррего (J.Borrego Borrego),

пані Р.Ягер (R.Jaeger),

п. М.Віллігер (M.M.Villiger), судді,

та пані К.Вестердік (C.Westerdiek), Секретар секції,

після обговорення за закритими дверима 25 вересня 2007 року,

в той же день виносить таку ухвалу:

1. Справу порушено проти України за заявою (N 13242/02), поданою до Суду громадянином України п. Євгеном Вікторовичем Коноваловим (далі - заявник) 3 березня 2001 року відповідно до статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Заявника, якому надано право на юридичну допомогу, представляли п. Бузаджи та пані Жуковська - адвокати, що практикують в Києві. Уряд України (далі - Уряд) представляли його Уповноважені - пані Валерія Лутковська та пан Юрій Зайцев, Міністерство юстиції України.

3. 17 вересня 2002 року Суд надіслав на комунікацію Уряду скаргу заявника на тривалість провадження щодо відшкодування шкоди, завданої здоров'ю. Відповідно до пункту 3 статті 29 Конвенції Суд вирішив розглядати питання щодо суті заяви та її прийнятності одночасно.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Заявник народився в 1953 році та мешкає в м. Слов'янську.

1. Провадження щодо відшкодування шкоди, завданої здоров'ю

5. У січні 1992 року заявник звернувся з судовим позовом до Бахчисарайського районного відділу освіти щодо відшкодування шкоди, завданої здоров'ю.

6. У червні та жовтні 1992 року заявник доповнив свої позовні вимоги.

7. Рішенням від 20 квітня 1993 року Слов'янський міський народний суд Донецької області (далі - суд першої інстанції) вирішив стягнути з Бахчисарайського районного відділу освіти Автономної Республіки Крим на користь заявника певні суми на відшкодування шкоди, завданої здоров'ю, в зв'язку з виконанням трудових обов'язків.

8. Ухвалою від 17 червня 1993 року Донецький обласний суд скасував рішення суду першої інстанції від 20 квітня 1993 року та направив справу на новий розгляд в той самий суд.

9. Ухвалою від 13 грудня 1994 року суд першої інстанції залишив без розгляду справу через те, що заявник не з'явився на 6 судових засідань.

10. 10 березня 1996 року заявник, стверджуючи, що судом першої інстанції його не було належним чином повідомлено про судове засідання, подав заяву про скасування вказаної ухвали.

11. Ухвалою від 24 квітня 1996 року президія Донецького обласного суду скасувала ухвалу від 13 грудня 1994 року та направила справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

12. Рішенням від 10 лютого 1997 року суд першої інстанції задовольнив позов заявника та вирішив стягнути з Бахчисарайського районного відділу освіти на користь заявника відшкодування шкоди. Суд першої інстанції також визначив розмір щомісячних виплат на користь заявника, належних до сплати з 1 лютого 1997 року.

13. Відповідач звернувся з касаційної скаргою до Донецького обласного суду, який ухвалою від 28 серпня 1997 року скасував рішення від 10 лютого 1997 року та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

14. Ухвалою від 29 квітня 1998 року на вимогу відповідача суд першої інстанції призначив медичну експертизу.

15. Ухвалою від 11 лютого 2000 року суд першої інстанції залишив позов заявника без розгляду в зв'язку з неявкою заявника в судові засідання 20 січня та 11 лютого 2000 року, незважаючи на те, що його було про це повідомлено належним чином.

16. За протестом заступника прокурора Донецької області президія Донецького обласного суду 11 квітня 2001 року скасувала ухвалу від 11 лютого 2000 року, констатувавши, що заявника не було належним чином повідомлено про судові засідання, та направила справу до суду першої інстанції.

17. П'ять засідань, призначених в період з травня до червня 2001 року, було перенесено через неявку сторін.

18. З п'яти засідань, призначених з вересня 2001 року до жовтня 2002 року, три було перенесено через неявку відповідача, одне через неявку заявника і одне через неявку обох сторін.

19. 3 грудня 2002 року на вимогу заявника, який хотів надати додаткові документи до своєї заяви, розгляд справи було перенесено на 3 тижні.

20. Рішенням від ЗО квітня 2003 року суд першої інстанції за відсутності заявника розглянув його позов та присудив йому 110 836 (1) гривень відшкодування.

21. 6 червня 2003 року заявник звернувся із заявою про поновлення строків для подання апеляційної скарги. Ухвалою від 10 червня 2003 року суд першої інстанції відмовив в задоволенні заяви з огляду на те, що копія оскаржуваного рішення була належним чином вручена заявнику відповідно до закону та в установлені строки. Крім того, заявник підтверджує, що 21 травня 2003 року він отримав копію зазначеного рішення.

22. Ухвалою від 21 липня 2003 року суд першої інстанції відмовив у прийнятті заяви заявника про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення від 30 квітня 2003 року, подану 11 липня 2003 року, оскільки вже існує ухвала, яка набрала законної сили, з того ж предмета.

23. 28 липня 2004 року заявник звернувся із заявою про відновлення строку оскарження ухвали від 21 липня 2003 року. Ухвалою від 7 вересня 2004 року суд першої інстанції відмовив у відновленні процесуального строку на апеляційне оскарження з огляду на те, що строк оскарження минув більше ніж рік тому і заявник, який отримав копію оскаржуваної ухвали у встановлений термін, поважних причин пропуску строку для апеляційного оскарження не навів.

2. Провадження щодо відшкодування моральної шкоди

24. У травні 1996 року заявник звернувся з судовим позовом до Бахчисарайського районного відділу освіти Автономної Республіки Крим, оскаржуючи наклепницькі твердження відповідача щодо здійснених йому виплат в зв'язку з ушкодженням здоров'я в період з квітня 1991 року до квітня 1992 року в рамках вищезазначеного провадження та вимагаючи відшкодування моральної шкоди.

25. Ухвалою від 30 травня 1996 року суд, не розглянувши справу по суті, відмовив у прийнятті позову через те, що в провадженні цього ж суду є справа за позовом заявника про відшкодування шкоди і що заявник свої позовні вимоги міг заявити в ході розгляду його справи про відшкодування шкоди.

26. Заявник стверджує, що йому було надіслано копію вказаної ухвали після спливу строку для оскарження.

3. Провадження щодо відшкодування витрат на навчання для переведення на нову посаду

27. В березні 2001 року, посилаючись на необхідність його навчання для переведення на нову посаду через шкоду, завдану здоров'ю, заявник звернувся до суду першої інстанції з позовом до Бахчисарайського районного відділу освіти про відшкодування витрат на навчання в педагогічному інституті м. Слов'янська.

28. Ухвалою від 23 березня 2001 року суд першої інстанції вимагав від заявника подати до 30 квітня 2001 року належні медичні довідки та документи, що підтверджують, що він навчався в зазначеному інституті.

15 травня 2001 року суд першої інстанції ухвалив вважати неподаною позовну заяву заявника, оскільки останній не подав документи, які вимагались.

4. Провадження щодо відшкодування шкоди, завданої невидачею документа, необхідного для обчислення розміру пенсії

29. 11 червня 2001 року заявник звернувся з судовим позовом до Бахчисарайського районного відділу освіти про стягнення на його користь відшкодування моральної шкоди, завданої, за твердженнями заявника, відмовою відділу видати йому довідку про заробітну плату, що вплинуло на обчислення розміру пенсії.

30. Ухвалою від 12 червня 2001 року суд встановив, що позов не містить ні змісту позовних вимог, ні обставин, які б їх обґрунтовували, тому запропонував заявнику виправити зазначені недоліки до 10 липня 2001 року.

31. Оскільки заявник у встановлений строк недоліки своєї позовної заяви не усунув, 11 липня 2001 року суд визнав позовну заяву неподаною.

32. Заявник стверджує, що йому запізно було надіслано копію вказаної ухвали (а саме - 24 липня 2001 року), чим його було позбавлено можливості її оскаржити.

I. ЩОДО ПРЕДМЕТА СПОРУ

33. Суд зазначає, що після надіслання Уряду заяви заявник листом від 3 листопада 2003 року звернувся із новою скаргою на порушення статті 8 Конвенції в зв'язку з тривалою несплатою належного йому відшкодування, що завадило заявнику сплачувати за газ, воду та електрику і, таким чином, порушило його право на повагу до житла.

34. Суд нагадує, що він має компетенцію з метою економії процесуальних дій брати до уваги факти, які мали місце після подання заяви, якщо вони є продовженням тих фактів, які пов'язані зі скаргами, про які вже було повідомлено Уряду (див. mutatis mutandis, ухвалу "Олсон проти Швеції", від 24 березня 1988 року (I'arret Olsson c. Suede (no 1))).

35. Таким чином, Суд зазначає, що в даній справі під час провадження було порушено права заявника і що таке порушення не випливає із фактів, які мали місце після надіслання заяви Уряду.

36. Отже, Суд обмежиться розглядом первинних скарг.

II. ЩОДО ТРИВАЛОСТІ ПРОВАДЖЕННЯ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ ЗДОРОВ'Ю

A. Щодо стверджуваного порушення пункту 1 статті 6 Конвенції

37. Заявник стверджує, що тривалість провадження порушила принцип "розумного строку", передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції, який передбачає:

"Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру ..."

38. Уряд не погоджується з цим твердженням.

39. Період, який має розглядатися, тривав в одній судовій інстанції протягом чотирьох років та восьми місяців.

1. Щодо прийнятності

40. Суд вважає, що скарга не є явно необґрунтованою в контексті пункту 3 статті 35 Конвенції. Суд не вбачає жодних інших підстав для визнання скарги неприйнятною.

2. Щодо суті

a) Щодо обчислення періоду, який підлягає розгляду

41. Суд зазначає, що первинне провадження розпочалося в січні 1992 року. Провадження закінчилося 30 квітня 2003 року, в день, коли Слов'янський міський народний суд Донецької області виніс рішення, яке набрало законної сили 30 травня 2003 року.

42. Суд зазначає, що з метою оскарження рішення після спливу встановленого строку заявник 6 червня 2003 року звернувся із заявою про поновлення строків для подання апеляційної скарги, в задоволенні якої 10 червня 2003 року йому було відмовлено Слов'янським міським народним судом Донецької області. Ідентична заява про поновлення процесуальних строків, подана заявником 11 липня 2003 року, та провадження, порушене за цією заявою, не будуть взяті до уваги під час обчислення загальної тривалості провадження в зв'язку з тим, що не вбачається, що стаття 6 застосовується до розгляду заяви щодо відновлення провадження у справі, яке було завершено остаточним рішенням національного суду.