Це рішення стане остаточним за обставин, викладених у п. 2 статті 44 Конвенції. Воно може підлягати редакційним виправленням.

У справі "Цихановський проти України"

Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи палатою, до складу якої увійшли:

п. П.Лоренцен (Mr. P.Lorenzen), Голова,

пані С.Ботучарова (Mrs. S.Botoucharova),

п. К.Юнгвірт (Mr. K.Jungwiert),

п. В.Буткевич (Mr. V.Butkevych),

пані М.Цаца-Ніколовська (Mrs. M.Tsatsa-Nikolovska),

п. Р.Маруст (Mr. R.Maruste),

п. М.Віллігер (Mr. M.Villiger), судді,

та п. Дж.С.Філліпс (М. J.S.Phillips),заступник Секретаря секції,

після обговорення в нарадчій кімнаті 10 липня 2007 року,

виносить таке рішення, що було прийняте того ж дня:

1. Справа порушена за заявою (N 3572/03), поданою проти України до Суду відповідно до статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) громадянином України паном Леонідом Христофоровичем Цихановським (далі - заявник) 21 листопада 2002 року.

2. Уряд України (далі - Уряд) був представлений його Уповноваженим - паном Ю.Зайцевим та керівником Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини - пані І.Шевчук.

3. 7 вересня 2005 року Суд направив на комунікацію Уряду скаргу щодо тривалості провадження в цивільній справі заявника. Відповідно до пункту 3 статті 29 Конвенції Суд вирішив розглядати питання щодо прийнятності та суті заяви одночасно.

I. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Заявник народився у 1937 році та проживає в місті Кривому Розі.

5. 19 липня 1994 року заявник, який в той час працював у загальноосвітньому закладі, став інвалідом внаслідок травми спини та ніг. Було встановлено, що заявник отримав травму внаслідок нещасного випадку на роботі, та з лютого 1995 року Тернівське районне відділення народної освіти виплачувало заявнику щомісячну грошову допомогу в зв'язку з непрацездатністю.

6. 17 липня 1997 року заявник звернувся до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу (далі - районний суд) з позовною заявою про встановлення більшої суми щомісячної грошової допомоги.

7. 4 березня 1998 року Тернівське районне відділення народної освіти подало зустрічний позов, стверджуючи, що травма заявника не є виробничою травмою.

8. З вересня 1997 року по грудень 2001 року районний суд призначив приблизно 30 судових засідань. Судові засідання призначались з інтервалами від двох тижнів до чотирьох місяців. Велику кількість судових засідань було відкладено в зв'язку з поведінкою сторін (клопотання про відкладення судового засідання або відсутність у судовому засіданні). Відповідно до протоколів суду п'ять судових засідань було відкладено в зв'язку з поведінкою заявника, дванадцять судових засідань було відкладено в зв'язку з поведінкою представника Тернівського районного відділення народної освіти та вісім судових засідань було відкладено в зв'язку із поведінкою обох сторін. Два судових засідання було відкладено в зв'язку із питаннями, пов'язаними з діяльністю суду.

9. 7 грудня 2001 року районний суд залишив позов заявника та зустрічний позов Тернівського районного відділення народної освіти без розгляду в зв'язку з повторною неявкою сторін у судове засідання.

10. Відповідно до інформації, наданої заявником, він дізнався про цю ухвалу суду тільки у травні 2002 року з відповіді районного суду на його заяву про прискорення провадження. Заявник надав Суду копію його заяви від 23 квітня 2002 року та копію відповіді районного суду від 23 травня 2002 року, в якій суд інформував заявника про те, що 7 грудня 2001 року його позов було залишено без розгляду. Додатково заявник зазначив, що 11 січня 2002 року районний суд викликав його для участі у судовому засіданні 4 лютого 2002 року. Заявник надав копію судової по вістки від 11 січня 2002 року, в якій у відповідній частині зазначається таке:

"Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу викликає Вас 4 лютого 2002 року на 10 годину як позивача у справі про компенсацію шкоди..."

Заявник пояснив, що він прийшов на це судове засідання разом зі свідком паном Ю., але засідання було відкладено в зв'язку з неявкою представника Тернівського районного відділення народної освіти. Він також надав копію письмових свідчень пана Ю., де останній підтверджував, що він дійсно приходив до суду для участі у судовому засіданні 4 лютого 2002 року.

11. Відповідно до тверджень Уряду заявник дізнався про ухвалу суду від 7 грудня 2001 року не пізніше ніж 24 грудня 2001 року, коли він прийшов до районного суду та вимагав видати йому деякі документи зі справи. Уряд стверджував, що районний суд запросив заявника судовою повісткою від 11 січня 2002 року для вручення йому вилучених зі справи документів, про видачу яких він клопотав. Для підтвердження цього доводу Уряд надав лист, підписаний суддею районного суду паном К.

III. НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО Цивільний процесуальний кодекс

"Сторонам ..., притягнутим до участі в справі, які фактично не були присутніми в судовому засіданні при розгляді справи, суд надсилає копії... ухвал про зупинення чи закриття справи або залишення заяви без розгляду протягом п'яти днів з дня їх оголошення".

I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 КОНВЕНЦІЇ

12.Заявник стверджував, що тривалість провадження була несумісною з вимогою "розумного строку", яка передбачається пунктом 1 статті 6 Конвенції, що передбачає наступне:

Пункт 1 статті 6

"Кожен має право на... розгляд його справи упродовж розумного строку... судом,..."

А. Щодо прийнятності

13. Уряд стверджував, що заявник подав свою скаргу 21 листопада 2002 року, тобто після спливу шести місяців з дати закінчення провадження. Уряд стверджував, що скарга була подана з пропущенням строку.

14. Заявник стверджував, що шестимісячний період повинен відраховуватись з 23 травня 2002 року, з дати, коли він дізнався про ухвалу суду від 7 грудня 2001 року про залишення його вимог без розгляду.

15. Суд нагадує, що, якщо відповідно до національного законодавства та практики заявнику має бути ex officio вручено письмову копію рішення суду, шестимісячний період за п. 1 статті 35 Конвенції має починатись з дати отримання рішення (див. рішення у справі Worm v. Austria від 29 серпня 1997 року, Reports of Judgments and Decisions 1997-V, пп. 33-34).

16. Повертаючись до фактів цієї справи, Суд зауважує, що Уряд не надав жодних доказів того, що ухвала від 7 грудня 2001 року була вручена заявнику протягом п'яти днів з дати її проголошення або у будь-який інший день до 23 травня 2002 року. Більше того, Суд зауважує, що судова повістка від 11 січня 2002 року була адресована заявнику як "позивачу" у провадженні та не містила жодних посилань на його клопотання про надання документів, які містились у справі. Уряд не надав жодних обґрунтованих заперечень щодо аргументу заявника про те, що він брав участь у тому судовому засіданні, яке було відкладено в зв'язку з неявкою представника Тернівського районного відділення народної освіти.