Це рішення, стане остаточним відповідно до умов зазначених у п. 2 статті 44 Конвенції. Воно може підлягати редакційним виправленням.

У справі "Галицький проти України"

Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи палатою, до складу якої увійшли:

п. П.Лоренцен (P.Lorenzen), Голова,

пані С.Ботучарова (S.Botoucharova),

п. К.Юнгвірт (K.Jungwiert),

п. В.Буткевич (V.Butkevych),

пані М.Цаца-Ніколовська (M.Tsatsa-Nikolovska),

п. Р.Маруст (R.Maruste),

п. М.Віллігер (M.Villiger), судді,

та пані К.Вестердік (C.Westerdiek), Секретар секції,

після обговорення в нарадчій кімнаті 12 червня 2007 року,

виносить таке рішення, що було прийняте того ж дня:

1. Справа порушена проти України за заявою (N 17082/03), поданою до Суду громадянином України п. Станіславом Тофільйовичем Галицьким (далі - заявник) 6 травня 2003 року відповідно до статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)

2. Уряд України (далі - Уряд) був представлений його Уповноваженим - пані Валерією Лутковською.

3. 22 березня 2005 року Суд вирішив направити заяву на комунікацію Уряду. Відповідно до пункту 3 статті 29 Конвенції Суд вирішив розглядати питання щодо суті заяви і її прийнятості одночасно.

I. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Заявник народився у 1956 році та проживає у селищі Новодонецьке Донецької області.

5. 31 травня 2002 року Добропільський міський суд присудив стягнути з ДВАТ Гідрошахта "Піонер" 26 051 грн(1) на користь заявника як компенсацію за виробничу травму. 29 серпня 2002 року апеляційний суд Донецької області зменшив суму компенсації до 24 438 грн(2).

(1) 3740 євро.

(2) 3509 євро.

6. 7 жовтня 2002 року відділ державної виконавчої служби Добропільського районного управління юстиції Донецької області відкрив виконавче провадження.

7. З червня 2003 року по червень 2004 року заявнику було виплачено заборгованість, належну йому за рішенням суду.

8. Рішення від 29 серпня 2002 року було виконано повністю 7 червня 2004 року.

II. ВІДПОВІДНЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

9. Відповідне національне законодавство було викладене в рішенні у справі "Сокур проти України" (N 21439/02, пункти 17-22, рішення від 26 квітня 2005 року).

2. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 1 ПЕРШОГО ПРОТОКОЛУ ДО КОНВЕНЦІЇ

10. Заявник скаржився за статтею 1 Першого протоколу на тривале виконання рішення Добропільського міського суду від 29 серпня 2002 року. У відповідній частині вищезазначеного положення зазначено:

Стаття 1 Першого протоколу

"Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів..."

А. Щодо прийнятності

11. Уряд зауважив, що державні органи діяли добросовісно, а рішення на користь заявника було виконане повністю.