Це рішення стане остаточним відповідно до умов, зазначених у п. 2 статті 44 Конвенції. Воно може підлягати редакційним виправленням.

У справі "Арямін проти України"

Європейський суд з прав людини (п'ята секція), що засідав палатою у складі:

п. П.Лоренцен (P.Lorenzen), Голова,

п. К.Юнгвірт (K.Jungwiert),

п. В.Буткевич (V.Butkevych),

пані М.Цаца-Ніколовська (M.Tsatsa-Nikolovska),

п. Дж.Боррего Боррего (J.Borrego Borrego),

пані Р.Ягер (R.Jaeger),

п. М.Віллігер (M.Villiger), судді,

та пані К.Вестердік (C.Westerdiek), Секретар секції,

після обговорення в нарадчій кімнаті 29 травня 2007 року,

виносить таке рішення, що було прийняте того ж дня:

1. Справа порушена проти України за заявою (N 3155/03), поданою до Суду громадянином України п. Анатолієм Васильовичем Аряміним (далі - заявник) 20 грудня 2002 року відповідно до статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Уряд України був представлений його Уповноваженим - п. Юрієм Зайцевим.

3. 14 березня 2006 року Суд вирішив направити скаргу стосовно невиконання рішення, винесеного на користь заявника, на комунікацію Уряду. Відповідно до пункту 3 статті 29 Конвенції Суд вирішив розглядати питання щодо суті заяви і її прийнятності одночасно.

I. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Заявник народився у 1943 році та проживає у місті Червонограді Львівської області.

5. 26 листопада 1988 року Червоноградський міський суд присудив стягнути на користь заявника з державного підприємства шахти "2 Великомостівська" 16 960 грн (1) компенсації шкоди, завданої його здоров'ю. Це рішення набуло статусу остаточного, і того ж дня було видано виконавчий лист.

(1) Близько 3250 євро.

6. У грудні 1998 року відділом державної виконавчої служби м. Червонограда було відкрито виконавче провадження у справі.

7. Протягом 2000 року заявнику було виплачено 400 грн (2).

(2) Близько 80 євро.

8. 1 листопада 2001 року заявнику було виплачено 600 грн (3).

(3) Близько 120 євро.

9. 21 лютого 2003 року заявнику було виплачено 14 950 грн (4).

(4) Близько 2650 євро.

10. Рішення від 26 листопада 1998 року було виконано повністю 27 лютого 2003 року.

II. ВІДПОВІДНЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

11. Відповідне національне законодавство було викладене в рішенні у справі "Сокур проти України" (N 29439/02, пункти 17-22, рішення від 26 квітня 2005 року).

I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 КОНВЕНЦІЇ

12. Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції на тривале невиконання рішення Червоноградського міського суду від 26 листопада 1998 року. У п. 1 згаданої статті зазначено, зокрема, таке:

Пункт 1 статті 6

"Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..."

А. Щодо прийнятності

13. Уряд не надав зауважень стосовно прийнятності скарг заявника.

14. Суд вважає, що скарга заявника за пунктом 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу піднімає питання факту та права відповідно до Конвенції, визначення яких вимагає вивчення справи по суті. Він не вбачає підстав для оголошення цієї скарги неприйнятною. Тому Суд повинен оголосити її прийнятною.