Це рішення стане остаточним відповідно до умов, зазначених у п. 2 статті 44 Конвенції. Воно може підлягати редакційним виправленням.

У справі "Сова проти України"

Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи палатою, до складу якої увійшли:

п. П.Лоренцен (Mr P.Lorenzen), Голова,

пані С.Ботучарова (Mrs S.Botoucharova),

п. В.Буткевич (Mr V.Butkevych),

пані М.Цаца-Ніколовська (M.Tsatsa-Nikolovska),

п. Р.Маруст (Mr R.Maruste),

п. Дж.Боррего Боррего (J.Borrego Borrego),

пані Р.Ягер (R.Jaeger), судді,

та пані К.Вестердік (C.Westerdiek), Секретар секції,

після обговорення в нарадчій кімнаті 29 червня 2007 року,

виносить таке рішення, що було прийняте того ж дня:

1. Справа порушена проти України за заявою (N 36678/03), поданою до Суду громадянином України п. Андрієм Максимовичем Совою (далі - заявник) 15 жовтня 2003 року відповідно до статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Уряд України (далі - Уряд) був представлений його Уповноваженим - п. Юрієм Зайцевим.

3. 11 квітня 2006 року Суд вирішив надати статусу пріоритетної заяві та направити скарги стосовно тривалості невиконання рішень, винесених на користь заявника, Уряду України. Відповідно до пункту 3 статті 29 Конвенції Суд вирішив розглядати питання щодо суті заяви та її прийнятності одночасно.

I. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Заявник народився в 1927 році та проживає у м. Горлівка Донецької області.

1. Провадження проти ДП "Шахта ім. Леніна"

5. 18 квітня 2002 року Центрально-Міський суд м. Горлівки присудив стягнути з Державного підприємства "Шахта ім. Леніна" (далі - "Шахта ім. Леніна") на користь заявника 8888,37 грн (1) заборгованості за соціальними виплатами та зобов'язав Фонд соціального захисту виплачувати заявнику 143,88 грн (2) щомісячно з 1 квітня 2001 року. Це рішення набуло статусу остаточного 20 травня 2002 року.

(1) 1947,37 євро.

(2) 31,33 євро.

6. 29 липня 2002 року Апеляційний суд Донецької області відхилив апеляційну скаргу заявника та залишив у силі рішення від 18 квітня 2002 року. Заявник не подавав касаційної скарги.

7. 6 вересня 2002 року відділ державної виконавчої служби Калінінського району м. Горлівки (далі - виконавча служба) відкрив виконавче провадження у справі.

8. 28 грудня 2002 року "Шахта ім. Леніна" була реорганізована в структурний підрозділ ДП "Артемвугілля", яке 18 серпня 2004 року було реорганізоване у ДП "Донецька вугільна коксівна компанія".

9. 22 вересня 2005 року заявнику було виплачено всю суму заборгованості за соціальними виплатами, присуджену йому рішенням від 18 квітня 2002 року.

10. У частині щомісячних виплат заявнику Фондом соціального захисту рішення від 18 квітня 2002 року було виконано у належний час.

2. Провадження проти ДВАТ "Шахта ім. Гайового"

11. 29 квітня 2003 року Калінінський районний суд м. Горлівки (далі - Калінінський суд) зобов'язав ДВАТ "Шахта ім. Гайового" (далі - "Шахта ім. Гайового") виплатити заявнику 4168,25 грн (1) компенсації заборгованості з заробітної плати. Це рішення набуло статусу остаточного 25 червня 2003 року.

(1) 715,38 євро.

12. 27 червня 2003 року виконавча служба відкрила виконавче провадження.

13. Між лютим 2003 року та лютим 2005 року Господарський суд Донецької області тричі порушував та припиняв справу про банкрутство "Шахти ім. Гайового".

14. 3 лютого 2005 року Калінінський суд відхилив позов заявника, яким він вимагав компенсації від "Шахти ім. Гайового" та виконавчої служби за невиконання рішення від 29 квітня 2003 року.

15. 1 квітня 2005 року Апеляційний суд Донецької області залишив це рішення в силі. Касаційну скаргу заявника було залишено без розгляду через недотримання процесуальних вимог, передбачених Цивільним процесуальним кодексом.

16. 17 серпня 2005 року заявнику було виплачено всю суму, присуджену йому рішенням від 29 квітня 2003 року.

3. Інші провадження

17. У червні 2004 року заявник подав позов проти Пенсійного фонду України, вимагаючи перерахунку його пенсії. 6 грудня 2004 року Калінінський суд відмовив йому у задоволенні позову. Заявник не подавав апеляційну скаргу на це рішення. У 2005 році подібний позов було залишено без розгляду через недотримання процесуальних вимог.

II. ВІДПОВІДНЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

18. Відповідне національне законодавство було викладене у рішенні у справі "Сокур проти України" (N 29439/02, пункти 17-22, рішення від 26 квітня 2005 року).

I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 КОНВЕНЦІЇ

19. Заявник скаржився на порушення пункту 1 статті 6 Конвенції через тривале невиконання рішень, винесених на його користь проти шахт ім. Леніна та ім. Гайового. У цьому положенні, зокрема, зазначено: