Це рішення стає остаточним відповідно до умов, зазначених у п. 2 статті 44 Конвенції. Воно може підлягати редакційним виправленням.

У справі "Інтерсплав проти України"

Європейський суд з прав людини (друга секція), засідаючи палатою у складі:

п. Ж.-П. Коста (Mr J.-P.Costa), Голова,

п. А.Б.Бака (Mr A.B.Baka),

п. І.Кабрал Баррето (Mr I.Cabral Barreto),

п. К.Юнгвірт (Mr K.Jungwiert),

п. В.Буткевич (Mr V.Butkevych),

пані А.Мулароні (Mrs A.Mularoni),

пані Д.Йочєнє (Mrs D.Jociene), судді,

та п. С.Нейсміт (Mr S.Naismith), Секретар секції,

після обговорення в нарадчій кімнаті 31 березня 2005 року та 5 грудня 2006 року,

виносить таке рішення, що було прийняте в останній зазначений день:

1. Справа порушена за заявою (N 803/02), поданою до Суду проти України відповідно до статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) спільним україно-іспанським підприємством "Інтерсплав" (далі - заявник) 6 грудня 2001 року.

2. Заявник був представлений у Суді п. Олександром Сьомкіним. Уряд України (далі - Уряд) був представлений його Уповноваженими - пані В.Лутковською та пані З.Бортновською.

3. Заявник стверджував, зокрема, що практика держави безпідставно відмовляти у підтвердженні права заявника на відшкодування ПДВ становила втручання у мирне володіння його майном і таке втручання було непропорційним та призвело до значних втрат у господарській діяльності заявника.

4. Заяву було передано на розгляд другої секції Суду (пункт 1 правила 52 Реґламенту Суду. Зі складу секції, відповідно до пункту і правила 26 Реґламенту Суду, було створено палату, яка мала розглянути цю справу (пункт 1 статті 27 Конвенції.

5. Ухвалою, яку було винесено 31 березня 2005 року, Суд визнав заяву частково прийнятною.

6. 1 квітня 2006 року Суд змінив склад секції (пункт 1 правила 25 Реґламенту Суду), але справу залишив на розгляд палати, створеної зі складу колишньої другої секції.

7. Заявник і Уряд подали свої зауваження щодо суті справи (пункт 1 правила 59 Реґламенту Суду).

I. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Компанія-заявник "Інтерсплав" (далі - заявник) - спільне підприємство, що знаходиться ум. Свердловську Луганської області, Україна.

9. Факти справи, надані сторонами, можуть бути викладені наступним чином.

10. Заявник займається виробництвом товарів, використовуючи вторинний металевий брухт, придбаний в Україні з 20% ставкою ПДВ. Основна частина продукції відправляється на експорт з 0% ставкою ПДВ. Заявник, таким чином, має право на відшкодування ПДВ, відповідно до ціни, встановленої на металобрухт. Згідно із Законом України "Про податок на додану вартість" (див. розділ "Національне законодавство" нижче) таке відшкодування має бути здійснене протягом місяця з дня подання заявником відповідних розрахунків до податкової інспекції за місцем свого знаходження. Якщо відшкодування затримується, виплачується компенсація. Обидві виплати (відшкодування та компенсація) здійснюються Державним казначейством України після отримання висновку відповідного державного податкового органу.

11. 3 квітня 1998 року відшкодування ПДВ заявникові систематично затримувалось у зв'язку з тим, що Державна податкова інспекція у м. Свердловську не підтверджувала суми, які зазначив заявник. З цієї ж причини заявник не міг отримати компенсацію за затримку у відшкодуванні ПДВ.

12. З 1998 року заявник скаржився до Державної податкової адміністрації в Луганській області та Державної податкової адміністрації України на те, що Державна податкова інспекція у м. Свердловську вчасно не надала довідки про відшкодування ПДВ. Однак ці органи не виявили порушень у діях Державної податкової інспекції у м. Свердловську, визнавши, поряд з тим, факт існування заборгованості держави перед заявником.

13. Заявник також подав скаргу прокурору м. Свердловська та до Генеральної прокуратури, але це було безрезультатним.

14. У своєму листі від 22 жовтня 2002 року заявник скаржився на те, що у нього виникли додаткові перешкоди у його господарській діяльності, включаючи нове дискримінаційне законодавство, перевірку транспорту податковою міліцією, а також судові провадження, ініційовані податковою адміністрацією, за розповсюдження неправдивої інформації працівниками його підприємства.

15. З 1998 року до цього часу заявник ініціював ряд судових проваджень (понад 140 (1)) до Господарського суду Луганської області у справах проти Державної податкової інспекції у м. Свердловську та відділення Державного казначейства України з метою отримання компенсації за затримку у відшкодуванні ПДВ.

(1) Перелік відповідних судових рішень можна знайти у додатку до ухвали щодо прийнятності від 31 березня 2005 року.

16. Упровадженнях, які мали місце протягом 1999-2000 років, заявник просив суд зобов'язати податкову інспекцію підтвердити суми компенсацій, що належать заявникові. Суд виніс рішення на користь заявника та зобов'язав податкову інспекцію надати відповідне підтвердження сум, які вимагав заявник.

17. У провадженнях, які мали місце протягом 2001-2003 років, заявник змінив предмет позову та просив суди присудити йому суми, що включали відшкодування ПДВ та компенсацію. Державна податкова адміністрація і Державне казначейство України заперечували вимоги заявника. Державна податкова адміністрація заперечувала ці вимоги на підставі відсутності компетенції щодо відшкодування ПДВ, а Державне казначейство України - на підставі неможливості здійснити будь-яке відшкодування ПДВ без попереднього підтвердження такої суми податковою інспекцією. У період між 2001 та 2004 роками суд виносив рішення на користь заявника та присуджував йому суми, які він вимагав. Суд підтвердив право заявника на отримання компенсації за різні затримки у відшкодуванні ПДВ.

18. Рішення суду, винесені між 1999 та 2002 роками, були виконані у періоди, що коливались від чотирьох днів до двох років і восьми місяців. Відповідно до тверджень заявника рішення, винесене 18 березня 2003 року, станом на лютий 2004 року залишалось невиконаним.

19. У своєму подальшому листуванні заявник стверджував, що податкові органи заявляли, що рішення, винесені на його користь, не можуть бути виконані, оскільки присуджені суми потребують попереднього підтвердження податковою інспекцією.

20. 17 березня 2004 року заявник подав скаргу до Господарського суду Луганської області на дії відділення Державного казначейства у м. Луганську та Державної податкової інспекції у м. Свердловську, оскільки останні відмовлялись виконати рішення, винесені вищезазначеним судом у період між березнем 2003 року та лютим 2004 року (див. додаток), та пропонували конвертувати суми, присуджені на користь заявника вищезазначеними рішеннями суду, в державні боргові облігації з п'ятирічним строком погашення.

21. 24 травня 2004 року суд виніс рішення на користь заявника та зобов'язав відповідачів виконати відповідні рішення.

22. Заявник стверджував, що станом на 18 червня 2004 року сума заборгованості держави перед підприємством, що підтверджена рішеннями суду, складала 26 363 200,00 грн (приблизно 4 119 250 євро).

II. ВІДПОВІДНЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

23. Стягнення та бюджетне відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) регулюється Законом України "Про податок на додану вартість". Стаття 3 Закону передбачає, що продаж товарів в Україні та експорт товарів з України є об'єктом оподаткування. Відповідно до статті 6 Закону перші операції оподатковуються за ставкою 20%, тоді як до других застосовується 0% ставка.

24. Порядок обчислення і сплати податку регулюється статтями 7 та 8, які передбачають наступне:

"7.7. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

7.7.1. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Сплата податку має здійснюватись не пізніше ніж на двадцятий день місяця, що передує звітному періоду.

7.7.2. Платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію...

7.7.3. У разі коли ... сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Суми, що не відшкодовані платнику податку... вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків...

7.7.5. Суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом... У випадку, коли сума бюджетних надходжень від податку на додану вартість ... не покриває суму податків, що має бути відшкодована..., для такого бюджетного відшкодування використовуються доходи з інших джерел...

8.1. Платник податку, який здійснює операції з вивезення ... і подає розрахунок експортного відшкодування..., має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.

8.6. Експортне відшкодування надається протягом 30 календарних днів, наступних за днем подання розрахунку експортного відшкодування.

У разі, коли платник податку не подає розрахунок експортного відшкодування у встановлені строки, експортне відшкодування не надається, а суми такого відшкодування враховуються у розрахунку зобов'язань такого платника податку з податку майбутніх податкових періодів. Розрахунок експортного бюджетного відшкодування подається разом з декларацією за відповідний звітний період".

25. Згідно з Порядком відшкодування податку на додану вартість, затвердженим спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України N 209/72 від 2 липня 1997 року, відшкодування ПДВ здійснюється Державним казначейством України за висновками податкових органів або за рішенням суду. Відшкодування ПДВ здійснюється протягом п'яти днів після того, як податкові органи надали підтвердження суми, яка вимагалась.

I. ЩОДО СТВЕРДЖУВАНОГО ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 1 ПЕРШОГО ПРОТОКОЛУ ДО КОНВЕНЦІЇ

26. Заявник стверджував, що практика держави безпідставно відмовляти у підтвердженні його права на отримання ПДВ становить втручання у мирне володіння його майном, на порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Положення цієї статті передбачають таке:

"Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів".

А. Чи стосувалася ця справа "майна"

1. Зауваження сторін

27. Уряд стверджував, що право заявника на відшкодування ПДВ можна вважати "майном" в сенсі статті 1 Першого протоколу тільки після того, як суми відшкодування підтверджено рішеннями суду. У разі, якщо податкові органи заперечують право заявника на отримання відшкодування ПДВ, то право заявника на отримання "майна" або "законне сподівання" на його отримання визначається лише рішенням суду.

28. Уряд не погодився з висновком, який було зроблено в ухвалі щодо прийнятності, відносно того, що податкові органи не оскаржували суми відшкодування ПДВ, що вимагались заявником.