Це рішення стане остаточним відповідно за умов, зазначених у п. 2 статті 44 Конвенції. Воно може підлягати редакційним виправленням.

У справі "Зозуля проти України"

Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи палатою, до складу якої увійшли:

п. П.Лоренцен (P.Lorenzen), Голова,

пані С.Ботучарова (S.Botoucharova),

п. В.Буткевич (V.Butkevych),

пані М.Цаца-Ніколовська (M.Tsatsa-Nikolovska),

п. Дж.Боррего Боррего (J.Borrego Borrego),

пані Р.Ягер (R.Jaeger), судді,

п. М.Віллігер (M.Villiger), судді,

та пані К.Вестердік (C.Westerdiek), Секретар секції,

після обговорення в нарадчій кімнаті 27 листопада 2006 року,

виносить таке рішення, що було прийняте того ж дня:

1. Справу було порушено проти України за заявою (N 17466/04), поданою до Суду громадянином України п. Юрієм Олеговичем Зозулею (далі - заявник) відповідно до статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Уряд України (далі - Уряд) був представлений його Уповноваженими - пані В.Лутковською та п. Ю.Зайцевим.

3. 5 грудня 2005 року Суд вирішив направити заяву на комунікацію Уряду. Відповідно до пункту 3 статті 29 Конвенції Суд вирішив розглядати питання щодо суті заяви і її прийнятності разом.

I. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Заявник, громадянин України, народився 1980 року та проживає у селищі Прибережне Автономної Республіки Крим.

5. У 1998 році заявник зазнав серйозної травми через недогляд свого вчителя. В результаті він став інвалідом.

А. Перше рішення, винесене на користь заявника

6. 3 липня 2000 року Сакський міський суд (далі - Сакський суд) зобов'язав Харківський обліково-економічний технікум-інтернат (далі - технікум) виплатити заявнику одноразовим платежем суму у розмірі 32 178,02 грн (1) та щомісячний платіж 519,75 грн (2) компенсації. 27 вересня 2000 року Верховний Суд Автономної Республіки Крим залишив у силі рішення суду першої інстанції. Це рішення стало остаточним та було виконано у повному обсязі 6 березня 2001 року.

(1) Близько 5361 євро.

(2) Близько 87 євро.

7. 6 грудня 2001 року Верховний Суд України відхилив протест, поданий на згадані вище рішення відповідно до нової касаційної процедури. 5 березня 2004 року колегія з трьох суддів Судової палати з цивільних справ Верховного Суду України відхилила клопотання технікуму щодо перегляду справи за винятковими обставинами.

Б. Друге рішення, винесене на користь заявника

8. 28 березня 2002 року Сакський суд зобов'язав технікум виплатити заявнику одноразовим платежем суму у розмірі 38 575,35 грн (1), а також здійснювати щомісячні виплати 750,20 грн (2) компенсації.

(1) Близько 6427 євро.

(2) Близько 125 євро.

9. 10 травня 2002 року державною виконавчою службою Жовтневого районного управління юстиції м. Харкова було відкрите виконавче провадження.

10. У грудні 2002 року виконавча служба проінформувала заявника стосовно того, що рішення не могло бути виконане через відсутність державних бюджетних асигнувань у технікуму.

11. 11 липня 2003 року державна виконавча служба закінчила виконавче провадження через відсутність коштів у боржника.

12. У квітні 2004 року заявник отримав загалом 2250 грн (3) соціальних виплат за три місяці.

(3) Близько 375 євро.

13. 4 травня 2005 року рішення було виконане у повному обсязі.

В. Третє рішення, винесене на користь заявника

14. 3 червня 2003 року Сакський суд присудив заявнику 20 757,74 грн (4) компенсації з боку технікуму.

(4) Близько 3459 євро.

15. 26 листопада 2003 року апеляційний суд Автономної Республіки Крим залишив у силі рішення суду першої інстанції. Виконавче провадження було відкрите у червні 2004 року.

16. 30 травня 2005 року рішення було виконане у повному обсязі.

Г. Четверте рішення, винесене на користь заявника

17. У 2004 році заявник подав позов до того ж суду до технікуму, вимагаючи компенсації за свої медичні, санітарні видатки та видатки на харчування, а також за втрату прибутку. 19 травня 2004 року суд затвердив мирову угоду між заявником та технікумом, відповідно до якої останній був зобов'язаний виплатити заявнику одноразовим платежем суму у розмірі 1770 грн (5) та щомісячний платіж у розмірі 1435 грн (6) компенсації.

(5) Близько 295 євро.

(6) Близько 239 євро.

18. 28 січня 2005 року рішення було виконано у повному обсязі.

Д. Провадження проти виконавчої служби

19. У січні 2003 року заявник подав скаргу до Жовтневого районного суду м. Харкова (далі - Жовтневий суд) щодо виконавчої служби через невиконання рішення від 28 березня 2002 року. 4 квітня 2003 року суд відхилив скаргу заявника, не знайшовши вини за державною службою. Він постановив, що рішення не могло бути виконане через відсутність державних бюджетних асигнувань на видатки технікуму, за що виконавча служба не несла жодної відповідальності.

20. 17 червня 2003 року апеляційний суд Харківської області скасував рішення від 4 квітня 2003 року та направив справу на новий розгляд.

21. 3 вересня 2003 року Жовтневий суд прийняв рішення не на користь заявника за тих же підстав, на які він спирався у своєму рішенні від 4 квітня 2003 року.

22. 3 грудня 2003 року апеляційний суд Харківської області залишив у силі ухвалу від 3 вересня 2003 року.

23. Касаційна скарга все ще розглядається Верховним Судом.

II. ВІДПОВІДНЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

24. Відповідне національне законодавство було викладене в рішеннях у справі "Ромашов проти України" (N 67534/01, пункти 16-18 та 39-41, рішення від 27 липня 2004 року).

25. Заявник скаржився на невиконання державними органами рішення Сакського суду від 28 березня 2002 року, 3 червня 2003 року, 19 травня 2004 року у належний час. Він посилався на пункт 1 статті 6 Конвенції, у якій, зокрема, зазначено: