Це рішення стане остаточним за обставин, що викладені у пункті 2 статті 44 Конвенції. Воно може підлягати редакторській правці.

У справі "Андрусенко та інші проти України"

Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи палатою у складі:

п. П.Лоренцен (P.Lorenzen), Голова,

п. К.Юнгвірт (K.Jungwiert),

п. В.Буткевич (V.Butkevych),

пані М.Цаца-Ніколовська (M.Tsatsa-Nikolovska),

п. Р.Маруст (R.Maruste),

п. Дж.Боррего Боррего (J.Borrego Borrego),

пані С.Ботучарова (S.Botoucharova),

пані Р.Єгер (R.Jaeger), судді,

а також пані К.Вестердік (C.Westerdiek), Секретар секції,

після обговорення у нарадчій кімнаті 3 липня 2006 року,

виносить таке рішення, що було прийняте цього дня:

1. Справу розпочато за заявою (N 41073/02), поданою до Суду проти України шістьома громадянами України: паном Андрусенком Леонідом Івановичем, паном Бондаренком Валерієм Володимировичем, паном Миснянком Іваном Петровичем, паном Горячих Олександром Миколайовичем, паном Лєонтьєвим Володимиром Григоровичем і паном Мігуновим Іваном Єгоровичем (далі - заявники) 16 жовтня 2002 року відповідно до статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Уряд України (далі - Уряд) представляли його Уповноважені - пані З.Бортновська і п. Ю.Зайцев.

3. 24 жовтня 2003 року Суд вирішив направити заяву на комунікацію Урядові. Суд відповідно до пункту 3 статті 29 Конвенції вирішив розглядати питання щодо суті та прийнятності одночасно.

4. 1 квітня 2006 року Суд змінив склад секцій (пункт 5 правила 25. Дану справу було передано на розгляд новоствореної п'ятої секції (пункт 1 правила 52).

I. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Пан Андрусенко Леонід Іванович, 1953 року народження, проживає в селищі Констянтинівка Донецької області, Україна. Пан Бондаренко Валерій Володимирович, 1956 року народження, проживає в місті Красногорівка Донецької області, Україна. Пан Миснянко Іван Петрович, 1961 року народження, проживає в місті Вугледар Донецької області, Україна. Пан Горячих Олександр Миколайович, 1958 року народження, проживає в місті Вугледар Донецької області, Україна. Пан Лєонтьєв Володимир Григорович, 1940 року народження, проживає в місті Вугледар Донецької області, Україна. Пан Мігунов Іван Єгорович, 1956 року народження, проживає в місті Вугледар Донецької області, Україна.

6. У 1997 році пана Андрусенка було звільнено з шахти "Південнодонбаська N З" (ПДШ N 3), що знаходилась у державній власності. У лютому 1998 року він подав позов до Вугледарського міського суду про своє поновлення на роботі. 10 вересня 1998 року суд відмовив у задоволенні цього позову. 19 жовтня 1998 року Донецький обласний суд скасував це рішення і направив справу на новий розгляд. 28 грудня 1998 року Вугледарський міський суд поновив пана Андрусенка на роботі і зобов'язав ПДШ N 3 виплатити йому відшкодування заборгованості із заробітної плати. 22 лютого 1999 року Донецький обласний суд скасував це рішення і направив справу на новий розгляд. За заявою пана Андрусенка, який звернувся з клопотанням щодо зміни підсудності, справу було передано до Петровського районного суду міста Донецька для розгляду щодо суті. 12 липня 2000 року Петровський районний суд ухвалив рішення, яким частково задовольнив вимоги пана Андрусенка. 28 вересня 2000 року Донецький обласний суд скасував це рішення і направив справу на новий розгляд. Пан Андрусенко подав клопотання до Донецького обласного суду щодо розгляду його позову щодо суті, без направлення справи на новий розгляд. 5 грудня 2000 року Донецький обласний суд ухвалив рішення, яким частково задовольнив вимоги пана Андрусенка, і зобов'язав ПДШ N 3 виплатити йому 17 699,68 грн (1) на відшкодування заборгованості із заробітної плати та інших платежів. 28 лютого 2001 року Верховний Суд України залишив це рішення без змін. Своїм листом від 15 грудня 2004 року пан Андрусенко повідомив Суд, що рішення, винесене на його користь, було виконано в червні 2004 року.

(1) 3660,06 ЄВРО на той час.

7. 13 листопада 2001 року Маріїнський районний суд зобов'язав ПДШ N 3 видати пану Андрусенку 24 тонни вугілля. Він також зобов'язав ПДШ N 3 виплатити пану Андрусенку 607,72 грн (2) як компенсацію. Листом від 15 грудня 2004 року пан Андрусенко повідомив Суд, що в грошовій частині рішення суду було виконано до січня 2003 року. Проте 24 тонни вугілля, присуджені йому рішенням від 13 листопада 2001 року, так і не були стягнуті на його користь.

(2) 126,91 ЄВРО на той час.

8. 18 січня 2002 року Маріїнський районний суд зобов'язав ПДШ N 3 виплатити пану Андрусенку 244,39 грн (3) відшкодування заборгованості із заробітної плати та моральної шкоди. Іншим рішенням, винесеним того ж дня, пану Андрусенку було присуджено 56 грн (4) заборгованості із заробітної плати. Своїм листом від 15 грудня 2004 року пан Андрусенко повідомив Суд, що рішення було виконано до січня 2003 року.

(3) 52,25 ЄВРО на той час.

(4) 11,97 ЄВРО на той час.

9. 29 жовтня 1999 року та 15 листопада 2000 року Маріїнський районний суд Донецької області присудив стягнути на користь пана Бондаренка з його працедавця - державного підприємства "Красногорівський вогнетривкий завод" (КВЗ) заборгованість із заробітної плати у розмірі 8542,85 грн (1) та 3785,74 грн (2) відповідно. 8 червня 2000 року господарський суд Донецької області розпочав процедуру санації КВЗ, і виконання рішення було призупинено. 29 травня 2003 року пан Бондаренко відкликав свої виконавчі листи, і виконавчі провадження були закінчені. Рішення, винесені на користь заявника, залишились невиконаними.

(1) 1805,49 ЄВРО на той час.

(2) 811,64 ЄВРО на той час.

10. 17 та 22 грудня 1998 року, а також 10 квітня 2001 року Вугледарський міський суд присудив стягнути на користь пана Миснянка з його працедавця - ПДШ N 3 одноразову допомогу у зв'язку з професійним захворюванням та заборгованість із заробітної плати у розмірі 27 457 грн (3), 1605 грн (4) і 20 974,69 грн (5) відповідно. Листом від 20 грудня 2004 року пан Миснянко повідомив Суд, що рішення, винесені на його користь, виконувались частковими платежами, останні суми було виплачено в серпні та грудні 2002 року, а також у травні 2004 року відповідно.

(3) 6082,52 ЄВРО на той час.

(4) 369,87 ЄВРО на той час.

(5) 4317,63 ЄВРО на той час.

11. 29 вересня 2000 року Вугледарський міський суд присудив стягнути на користь пана Горячих з його колишнього працедавця - ПДШ N 3 одноразову суму в розмірі 29 352,24 грн (6), а також до 13 вересня 2001 року щомісячно стягувати на користь пана Горячих з його колишнього працедавця - ПДШ N 3 420,94 грн (7) компенсації у зв'язку з трудовим каліцтвом. Листом від 20 грудня 2004 року пан Горячих повідомив Суд, що рішення, винесене на його користь, було виконано в травні 2004 року.

(6) 6309,90 ЄВРО на той час.

(7) 90,45 ЄВРО на той час.

12. 2 листопада 1998 року Вугледарський міський суд присудив стягнути на користь пана Лєонтьєва з його колишнього працедавця - державного підприємства шахти "Південнодонбаська N 1" (ПДШ N 1) компенсацію у зв'язку з трудовим каліцтвом у розмірі 38 620,60 грн (8). 25 січня 1999 року Вугледарський міський суд присудив стягнути на користь пана Лєонтьєва з ПДШ N 1 компенсацію моральної шкоди у розмірі 2140 грн (9). 30 серпня 1999 року Вугледарський міський суд присудив стягнути на користь пана Лєонтьєва компенсацію у зв'язку з трудовим каліцтвом у розмірі 6864,20 грн (10). Суд також присудив пану Лєонтьєву одноразову допомогу у зв'язку з виходом на пенсію в розмірі 1575 грн (11). Листом від 20 грудня 2004 року пан Лєонтьєв повідомив Суд, що рішення, винесені на його користь, були виконані до квітня - червня 2001 року та до січня 2003 року відповідно.

(8) 8336,58 ЄВРО на той час.

(9) 459,39 ЄВРО на той час.

(10) 1499,33 ЄВРО на той час.

(11) 344,02 ЄВРО на той час.

13. 3 грудня 1998 року Вугледарський міський суд присудив стягнути на користь пана Мігунова з ПДШ N 1 компенсацію у зв'язку з трудовим каліцтвом у розмірі 33 625,42 грн (12). 5 грудня 2000 року Вугледарський міський суд присудив стягнути на користь пана Мігунова з ПДШ N 1 додаткову компенсацію за затримку виплату розмірі 2269,80 грн (13). 15 листопада 2002 року Вугледарський міський суд присудив стягнути на користь пана Мігунова з ПДШ N 1 компенсацію за затримку виплати зарплати у розмірі 25 706,26 грн (14). Листом від 25 грудня 2004 року пан Мігунов повідомив Суд, що рішення, винесені на його користь, були виконані до лютого - травня 2004 року.

(12) 7258,33 ЄВРО на той час.

(13) 460,93 ЄВРО на той час.

(14) 8336,58 ЄВРО на той час.

II. ВІДПОВІДНЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

14. Відповідне національне законодавство наведено у рішенні у справі "Ромашов проти України" (N 67534/01, пп. 16-19, 29 червня 2004 року).

I. ЩОДО ПРИЙНЯТНОСТІ

А. Невиконання рішень

15. Заявники скаржилися на неспроможність державних органів своєчасно виконати рішення, винесені на їх користь. Заявники посилались на п. 1 статті 6 Конвенції, який передбачає наступне:

Пункт 1 статті 6