Це рішення стане остаточним за обставин, визначених пунктом 2 статті 44 Конвенції. Воно може підлягати редакційним виправленням.

У справі "Недбаєв проти України"

Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи палатою, до складу якої увійшли:

п. П.Лоренцен (P.Lorenzen), Голова,

пані С.Ботучарова (S.Botoucharova),

п. К.Юнгвірт (K.Jungwiert),

п. В.Буткевич (V.Butkevych),

пані М.Цаца-Ніколовська (M.Tsatsa-Nikolovska),

п. Р.Маруст (R.Maruste),

пані Р.Єгер (R.Jaeger), судді,

та пані К.Вестердік (C.Westerdiek), Секретар секції,

після обговорення в нарадчій кімнаті 22 травня 2006 року,

виносить таке рішення, що було прийняте цього дня:

1. Справа порушена за заявою (N 18485/04), поданою проти України до Суду відповідно до статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) громадянином України паном Дмитром Фомичем Недбаєвим (далі - заявник) 5 травня 2004 року.

2. Уряд України (далі - Уряд) представляла його Уповноважений - пані В.Лутковська.

3. 24 березня 2005 року Суд виніс рішення направити на комунікацію Уряду скаргу заявника. Відповідно до положень пункту 3 статті 29 Конвенції він вирішив розглядати питання щодо прийнятності та суті заяви одночасно.

4. 1 квітня 2006 року ця справа була передана новоутвореній п'ятій секції (пункт 5 правила 25 і пункт 1 правила 52).

I. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Заявник народився у 1949 році і проживає у місті Красноармійськ Донецької області.

6. У 1997 році заявник подав позов до Димитрівського міського суду про стягнення заборгованості з заробітної плати і компенсації з шахтобудівного управління Державного акціонерного товариства "Вуглебуд". Рішенням від 20 червня 1997 року суд присудив заявнику 8317,13 грн.(1) заборгованості з заробітної плати та інших виплат.

(1) Приблизно 1341 ЄВРО.

7. 23 березня 2004 року державна виконавча служба повідомила заявника, що рішення на його користь не було виконане через значну кількість виконавчих проваджень проти боржника і брак майна у боржника.

8. У 1997 - 1999 роках заявнику було виплачено 4868,29 грн.(1) у розстрочку. У червні 2004 року йому було виплачено 2725,29 грн.(2)

(1) Приблизно 785 ЄВРО.

(2) Приблизно 439 ЄВРО.

9. 22 серпня 2005 року заявнику було виплачено решту присудженої рішенням суду заборгованості (723,55 грн.(3)).

(3) Приблизно 117 ЄВРО.

II. ВІДПОВІДНЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

10. Відповідне національне законодавство викладене у рішенні "Ромашов проти України" (Romashov v. Ukraine) (заява N 67534/01, пункти 16 - 18, 27 липня 2004 року).

I. МЕЖІ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ

11. Суд зазначає, що після комунікації справи Уряду-відповідачу заявник подав нову скаргу відповідно до статті 1 Першого протоколу щодо фактів цієї справи.

12. На погляд Суду, нова скарга не є уточненням початкової скарги заявника відповідно до статті 6 Конвенції, яка була подана до Суду приблизно півтора року тому і з приводу якої сторони надали коментарі. Таким чином, Суд вважає, що зараз недоцільно окремо розглядати ці питання (див. "Скубенко проти України" (Skubenko v. Ukraine), (ухвала) N 41152/98, 6 квітня 2004 року).

II. ПРИЙНЯТНІСТЬ

13. Заявник скаржився відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції на неспроможність державних органів вчасно виконати рішення Димитрівського міського суду від 20 червня 1997 року. Пункт 1 статті 6 Конвенції у відповідній частині передбачає таке:

"Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (...)".