Це рішення стане остаточним за обставин, викладених у пункті 2 статті 44 Конвенції. Воно може підлягати редакційним виправленням.

У справі "Жердін проти України"

Європейський суд з прав людини (друга секція), засідаючи палатою, до складу якої увійшли:

п. Ж.-П.Коста (J.-P.Costa), Голова,

п. I.Кабрал Баррето (I.Cabral Barreto),

п. Р.Тюрмен (R.Turmen),

п. К.Юнгвірт (К.Jungwiert),

п. В.Буткевич (V.Butkevych),

пані А.Мулароні (A.Mularoni),

пані Д.Йочєнє (D.Jociene), судді,

та п. С.Найсміт (S.Naismith), заступник Секретаря секції,

після обговорення в нарадчій кімнаті 1 лютого 2005 року та 31 січня 2006 року,

виносить таке рішення, яке було прийняте в останній із зазначених днів:

1. Справа порушена за заявою (N 53500/99), поданою проти України до Суду відповідно до статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція) громадянином України паном Жердіним Віктором Юрійовичем (заявник) 17 березня 1999 року.

2. Уряд України (Уряд) був представлений його Уповноваженим - пані Зоряною Бортновською, а згодом її наступницею - пані Валерією Лутковською.

3. На підставі п. 1 статті 6 Конвенції заявник скаржився на несправедливість провадження, оскільки рішення Краматорського міського суду від 13 квітня 2000 року, яке набрало законної сили, було скасоване в порядку нагляду президією Донецького обласного суду.

4. Заяву було передано до другої секції суду (п. 1 правила 52 Регламенту Суду. В рамках цієї секції відповідно до п. 1 правила 26 Регламенту Суду було створено палату для розгляду справи (п. 1 статті 27 Конвенції.

5. 1 листопада 2004 року Суд змінив склад своїх секцій (п. 1 правила 25). Ця справа була передана до новоствореної другої секції (п. 1 правила 52).

6. 23 квітня 2002 року Уряд був запрошений надати свої зауваження щодо деяких аспектів заяви. Після цього ухвалою Суду від 1 лютого 2005 заяву було визнано частково прийнятною.

7. Заявник і уряд надали свої зауваження щодо суті заяви.

8. Заявник народився 1961 року та проживає в м. Краматорську, Україна.

I. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. 13 квітня 2000 року Краматорський міський суд (Краматорський суд) зобов'язав ВАТ "Теплоенергомонтаж" (ТЕМ) виплатити на користь заявника заборгованість із заробітної плати в розмірі 5949,11 грн (1).

(1) 1122,97 ЄВРО.

10. 27 липня 2000 року Донецький обласний суд (ДОС) підтримав це рішення.

11. Згідно з документами, наданими Урядом, рішення від 13 квітня 2000 року виконано повністю 30 листопада 2000. Виконавче провадження було закрите того самого дня.

12. 13 грудня 2000 року президія Донецького обласного суду за відповідним клопотання адвокатів компанії про перегляд рішення в порядку нагляду задовольнила протест голови ДОС, скасувала рішення від 13 квітня 2000 року, ухвалу від 27 липня 2000 року та повернула справу в Краматорський суд на новий розгляд.

II. ВІДПОВІДНЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО І ПРАКТИКА

13. Відповідне національне законодавство і практика, які мають відношення до процедур перегляду в порядку нагляду, викладені в практиці Суду (див. "Світлана Науменко проти України", N 41984/98, п. 65, рішення від 9 листопада 2004 року, "Трегубенко проти України" N 61333/00, пп. 29-30, рішення від 2 листопада 2004 року, "Полтораченко проти України" N 77317/01, п. 21, рішення від 18 січня 2005 року).

I. МЕЖІ СПРАВИ

14. Суд зазначає, що після визнання заяви прийнятною заявник знову пред'явив свої скарги, які були визнані Судом неприйнятними (див. "Жердін проти України", N 53500/99 ухвала щодо прийнятності від 1 лютого 2005 року). Заявник також пред'явив нові скарги відповідно до п. 1 статті 6 Конвенції щодо нібито несправедливого розміру компенсації, як національні суди присудили стягнути на його користь з ТЕМ, та відмови національних суді відновити його права. На підставі статті 8 і статті 5 Протоколу N 7 до Конвенції заявник надав нові скарги про нібито несправедливе рішення Краматорського міського суду від 8 квітня 2003 року, яким його було зобов'язано сплачувати аліменти колишній дружині на утримання їхнього сина. Відповідно до п. 1 статті 6 Конвенції заявник також скаржився щодо тривалості та чесності провадження, яке він ініціював проти ЖЕК.