Це рішення стає остаточним за обставин, зазначених у п. 2 статті 44 Конвенції. Воно може підлягати редакційним виправленням.

У справі "Маліновський проти України"

Європейський суд з прав людини (Друга Секція), засідаючи Палатою, до складу якої увійшли:

п. Ж.-П.Коста (Mr J.-P.Costa), Голова,

п. І.Кабрал Баррето (Mr I.Cabral Barreto),

п. К.Юнгвірт (Mr K.Jungwiert),

п. В.Буткевич (Mr V.Butkevych),

п. М.Угрехелідзе (Mr M.Ugrekhelidze),

пані А.Мулароні (Mrs A.Mularoni),

пані Е.Фура-Сандстрьом (Mrs E.Fura-Sandstrom), судді,

та пані С.Доллє (Mrs S.Dolle), Секретар секції,

після обговорення в нарадчій кімнаті 10 січня 2006 року,

виносить таке рішення, що було прийнято того ж дня:

1. Справа порушена проти України за заявою (N 6028/02), поданою до Суду проти України громадянином України паном Станіславом Миколайовичем Маліновським (далі - заявник) 22 січня 2002 року відповідно до статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Уряд України (далі - Уряд) був представлений його Уповноваженим - пані З.Бортновською.

3. 9 вересня 2003 року Суд вирішив направити заяву на комунікацію Урядові. Суд відповідно до п. 3 статті 29 Конвенції вирішив розглядати питання щодо суті та прийнятності заяви разом.

I. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Заявник народився в 1949 році та проживає в місті Красноармійську Донецької області, Україна.

5. 10 січня 2000 року Димитрівським міським судом було винесено рішення про стягнення з шахти "Центральна" на користь заявника 1074,52 грн, як заборгованість з заробітної плати. Заявник не надав інформацію Суду щодо оскарження ним цього рішення.

6. У січні 2000 року відділом Державної виконавчої служби Димитрівського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження.

7. 22 вересня 2003 року рішення було виконано повністю і виконавче провадження було закінчено.

II. ВІДПОВІДНЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

8. Національне законодавство викладене у рішенні по справі "Ромашов проти України" (заява N 67534/01, пп. 16-18, рішення від 27 липня 2004 року).

9. Заявник скаржився на несправедливий судовий розгляд і неспроможність державних органів виконати належним чином рішення Димитрівського міського суду від 10 січня 2000 року. Він посилається на пункт 1 статті 6 Конвенції, яка передбачає таке:

"Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (...)".

I. ПРИЙНЯТНІСТЬ

A. Щодо виконання рішення

10. У своїх зауваженнях Уряд висунув аналогічні доводи, що й у справі "Ромашов проти України" (див. вищезгадане рішення "Ромашов проти України", пп. 23-33), оскаржуючи статус "жертви" заявника і вичерпання ним всіх національних засобів правового захисту. Суд вирішив, що доводи Уряду, висунуті в цій справі, повинні бути відхилені з тих же причин.

11. Суд вважає, що скарга заявника щодо неспроможності виконати рішення суду порушує важливі питання фактів та права відповідно до Конвенції, визначення яких вимагає розгляду питання по суті. Суд не знаходить підстав для визнання заяви неприйнятною.

B. Інші скарги

12. Суд зазначає, що навіть якщо припустити, що заявник оскаржував рішення від 10 січня 2000 року, його скарга щодо несправедливого судового розгляду, подана до Суду, викладена дуже загально і на Суд не покладається оцінка стверджуваних порушень щодо факту чи права, яка здійснюється національними судовими органами, оскільки не було виявлено несправедливості цього провадження і прийняті рішення не можуть бути визнані свавільними. Під час цього провадження заявник мав можливість представити всі необхідні аргументи на захист своїх інтересів, а висунуті аргументи були належно розглянуті національними судовими органами. Таким чином, ця частина заяви є повністю необґрунтованою і повинна бути відхилена відповідно до пп. 3 і 4 статті 35 Конвенції.