Це рішення стане остаточним за обставин, викладених у п. 2 статті 44 Конвенції. Воно може підлягати редакційним виправленням.

У справі "Черниш проти України"

Європейський суд з прав людини (друга секція), засідаючи палатою, до складу якої увійшли:

п. Ж.-П. Коста (Mr J.-P.Costa), Голова,

п. І.Кабрал Баррето (Mr I.Kabral Barreto),

п. К.Юнгвірт (Mr K.Jungwiert),

п. В.Буткевич (Mr V.Butkevych),

п. М.Угрехелідзе (Mr M.Ugrekhelidze),

пані А.Мулароні (Mrs A.Mularoni),

пані Е.Фура-Сандстрьом (Mrs E.Fura-Sandstrom), судді,

та пані С.Доллє (Mrs S.Dolle), Секретар секції,

після обговорення в нарадчій кімнаті 18 жовтня 2005 року,

виносить таке рішення, що було прийняте цього дня:

1. Справа порушена проти України за заявою (N 25989/03), поданою до Суду відповідно до статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) громадянином України Олексієм Васильовичем Чернишом (далі - заявник) 4 січня 2003 року.

2. Уряд України (далі - Уряд) був представлений Уповноваженим - пані Валерією Лутковською.

3. 19 листопада 2004 року Суд вирішив направити заяву на комунікацію з Урядом. Суд вирішив, що відповідно до п. 3 ст. 29 Конвенції питання прийнятності та суті заяви розглядатимуться разом.

I. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Заявник народився у 1928 році і проживає у м. Хмельницькому, Україна.

А. Перший період провадження

5. 22 серпня 2002 року Печерський районний суд м. Києва зобов'язав апеляційний суд Хмельницької області виплатити заявнику заборгованість з грошового утримання судді у відставці (з урахуванням спеціальної надбавки для суддів) в сумі 9565,17 грн. Суд також зобов'язав Міністерство фінансів та Міністерство юстиції провести фінансування апеляційного суду Хмельницької області в розмірі присуджених коштів.

6. 31 січня 2003 року Печерський районний відділ виконавчої служби відкрив виконавче провадження для виконання вищевказаного рішення.

7. 15 грудня 2003 року рішення було повністю виконане.

Б. Другий період провадження

8. 27 грудня 2002 року Печерський районний суд м. Києва зобов'язав Міністерство фінансів та Міністерство юстиції виплатити заявнику заборгованість з грошового утримання судді у відставці у сумі 3618,78 грн. Суд вирішив, що присуджені кошти повинні бути списані зі спеціального розрахункового рахунку Державного казначейства України.

9. 5 березня 2003 року Печерський відділ виконавчої служби відкрив виконавче провадження для виконання рішення суду від 27 грудня 2002 року. 16 травня 2003 року виконавча служба направила виконавчий лист, виданий на підставі рішення, до Державного казначейства. У невизначений день Державне казначейство повернуло виконавчий лист та поінформувало виконавчу службу, що рішення не може бути виконане в зв'язку з відсутністю відповідних асигнувань з державного бюджету.

10. 24 грудня 2004 року рішення від 27 грудня 2002 року було повністю виконане.

II. ВІДПОВІДНЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

11. Відповідне національне законодавство викладене у рішенні по справі "Ромашов проти України" (N 67534/01 пп. 16-18 від 27 липня 2004 р.).

I. ПРИЙНЯТНІСТЬ

12. Заявник, посилаючись на п. 1 ст. 6 Конвенції та ст. 1 Протоколу N 1, скаржився на неспроможність державних органів виконати рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 серпня 2002 року та 27 грудня 2002 року в належний строк. Пункт 1 статті 6 Конвенції та стаття 1 Протоколу N 1 передбачають відповідно таке:

Пункт 1 статті 6

"Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом (...)".

Стаття 1 Протоколу N 1 "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів...".

13. Суд зауважує, що скарги заявника стосуються двох рішень, затримки у виконанні яких є дуже різними. Таким чином, скарги щодо кожного рішення розглядатимуться окремо.