Кабінет Міністрів України та Уряд Республіки Словенія (далі - Сторони),

маючи намір унести вклад у розвиток взаємовідносин;

будучи впевненими в значній важливості поліцейського співробітництва в боротьбі зі злочинністю й ефективному запобіганні їй, особливо організованій злочинності, незаконному обігові наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, нелегальній міграції, торгівлі людьми, а також злочинам з елементами тероризму та екстремізму;

прагнучи поглибити й доповнити існуюче співробітництво між компетентними органами України та Республіки Словенія, які здійснюють запобігання злочинності й боротьбу з нею;

поважаючи права та свободи населення держав Сторін;

дотримуючись міжнародних зобов'язань та національного законодавства своїх відповідних держав,

домовилися про таке:

1. Метою цієї Угоди є зміцнення двостороннього співробітництва між Сторонами в недопущенні, виявленні та розслідуванні злочину, зокрема шляхом обміну інформацією стосовно боротьби зі злочинністю, а також підтримання постійних контактів між компетентними органами на всіх відповідних рівнях.

2. Співробітництво між Сторонами ґрунтується на принципі взаємності та охоплює обмін інформацією та ідентифікаційними даними осіб, а також інші заходи з метою реалізації цієї Угоди, згідно з міжнародними зобов'язаннями та національним законодавством держав Сторін.

1. Компетентні органи держав Сторін відповідно до національного законодавства держав Сторін здійснюють співробітництво в боротьбі зі злочинністю й ефективному запобіганні їй, особливо організованій злочинності, зокрема:

a) злочинам проти життя та здоров'я особи;

b) тероризмові, злочинам, пов'язаним з тероризмом та його фінансуванням;

c) торгівлі людьми та їхньому незаконному переміщенні;

d) злочинам проти статевої недоторканості особи, особливо дітей;

e) злочинам у сфері використання комп'ютерів, автоматизованих систем та комп'ютерних мереж (кіберзлочинам);

f) незаконному використанню, зберіганню, торгівлі, розповсюдженню, ввезенню, вивезенню, виробництву та виготовленню наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів та прекурсорів;

g) незаконному виготовленню, зберіганню, продажу, а також торгівлі зброєю, боєприпасами, вибухівкою, ядерними, радіоактивними, хімічними та біологічними речовинами, технологіями стратегічного значення або військовими технологіями;

h) незаконній торгівлі предметами культурного та історичного значення;

i) підробці грошей, цінних речей та цінних паперів, платіжних засобів та офіційних документів;

j) відмиванню грошей та злочинам у сфері господарської діяльності;

k) злочинам у сфері державної службової діяльності (корупції);

l) злочинам проти власності, зокрема пов'язаним з крадіжками та контрабандою транспортних засобів;

m) контрабанді товарів.

2. Ця Угода не охоплює питань співробітництва у сфері надання правової допомоги в кримінальних справах або екстрадиції. Також, за винятком протидії та боротьби зі злочинністю у сферах, визначених у пункті 1 цієї статті, ця Угода не передбачає співробітництва в політичній, військовій та фінансовій сферах.

Відповідно до цієї Угоди співробітництво між компетентними органами держав Сторін здійснюється в таких формах:

a) обміну інформацією;

b) координації спільних дій, спрямованих на боротьбу зі злочинністю й запобігання їй;

c) формування спільних робочих груп;

d) стажування та навчання працівників.

Сторони здійснюють взаємний обмін персональними даними та інформацією стосовно осіб, а також обставини вчинення злочинів, відповідно до національного законодавства своїх держав, зокрема про:

a) осіб, які вчинили злочин, або причетні до вчинення злочинів:

- інформацією про: прізвище, колишнє прізвище, ім'я, інші імена (вигадані імена, прізвиська), стать, дату й місце народження, місце проживання, громадянство або попереднє громадянство тощо;

- інформацією про дані документа, що посвідчує особу, за попереднім пунктом цієї статті, тобто паспорта або іншого проїзного документа (номер, дата видачі, орган, що видав, місце видачі, термін дії, територія дії);

- інформацією про дані стосовно відбитків пальців або долоні особи, причетної до вчинення злочину, профілю або зразка ДНК, опису особи, фотокарткою;

- інформацією про інші персональні дані, зібрані та надіслані компетентними органами держав Сторін;

b) планування злочинних дій, особливо терористичних актів, спрямованих проти інтересів держав Сторін;

c) предметів та речей, які можуть сприяти розслідуванню та розкриттю злочинів;

d) запланованих акцій та операцій, які можуть становити інтерес для іншої Сторони;

e) концептуальних та аналітичних документів, а також спеціальної літератури;

f) важливих для співробітництва положень національного законодавства держав Сторін та змін до них;

g) набутого внаслідок діяльності компетентних органів держав Сторін досвіду, зокрема стосовно нових видів злочинності.

Компетентні органи держав Сторін вживають всіх необхідних заходів для забезпечення координації спільних дій на їхній території для таких цілей:

a) пошуку осіб і предметів, у тому числі реалізації заходів, спрямованих на виявлення та конфіскацію коштів, одержаних злочинним шляхом;

b) реалізації спеціальних методів розслідування;

c) забезпечення захисту свідків, потерпілих та інших осіб для відвернення загрози життю або іншої серйозної загрози, яка пов'язана з кримінальними провадженнями;

d) планування та реалізації спільних програм, спрямованих на запобігання злочинності.

e) забезпечення громадської безпеки під час масових заходів міжнародного значення.

1. Компетентні органи держав Сторін у разі необхідності створюють спільні аналітичні команди, робочі та слідчі групи, у яких працівники компетентних органів держав Сторін як експерти надають активну допомогу у формі консультацій.

2. Ці працівники здійснюють свою діяльність з урахуванням рекомендацій, висловлених компетентними органами держави Сторони, на території якої вони перебувають.

3. Сторони надають необхідну допомогу та захист своїм відрядженим працівникам, які беруть участь у спільних робочих групах.

1. Сторони надають одна одній допомогу в навчанні та підвищенні кваліфікації, зокрема шляхом:

a) проведення спільних семінарів, навчань і тренувальних курсів;

b) навчання спеціалістів;

c) обміну експертами;

d) обміну методами навчання;

2. Крім того, Сторони сприяють іншим формам обміну досвідом і навичками, набутими в боротьбі зі злочинністю.

1. Запити про допомогу та відповіді на них здійснюються в письмовій формі. У невідкладних випадках допускається запит в усній формі з негайним письмовим підтвердженням. Передача запитів та відповідей у письмовій формі здійснюється поштовими відправленнями або з використанням технічних засобів передачі інформації, дозволених національним законодавством держав Сторін.

2. Запити про надання інформації або допомогу містять:

- найменування запитуючого компетентного органу та запитуваного компетентного органу;

- мету й зміст запиту, його обґрунтування та дані, які можуть бути використані для його виконання, а також перелік можливих обмежень стосовно використання інформації, яка міститься в запиті;