Кабінет Міністрів України й Уряд Російської Федерації, в подальшому такі, що йменуються Сторонами,

беручи до уваги економічні та культурні зв'язки, що традиційно склалися між обома державами,

керуючись положеннями Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про пункти пропуску через державний кордон між Україною і Російською Федерацією від 8 лютого 1995 року,

з метою підвищення ефективності роботи пунктів пропуску, скорочення часу, необхідного для проведення контролю, спрощення формальностей і створення комфортних умов для перетинання спільного державного кордону особами, транспортними засобами, а також переміщення через нього товарів,

прагнучи розвивати нові форми співробітництва на українсько-російському державному кордоні,

домовилися про таке:

Ця Угода визначає основи співробітництва під час здійснення спільного контролю, пов'язаного з перетинанням українсько-російського державного кордону (далі - кордон) особами, транспортними засобами, а також з переміщенням через нього товарів.

Для мети цієї Угоди застосовуються такі терміни:

"контрольні органи" - уповноважені органи держав Сторін, що виконують завдання з контролю в пунктах пропуску через кордон;

"спільний контроль" - сукупність погоджених за метою, місцем і часом заходів щодо застосування форм і методів контролю або відмови від його здійснення у зв'язку зі здійсненням контрольними органами дій стосовно осіб і транспортних засобів, що перетинають кордон, та товарів, які переміщуються через нього, а також здійснення обміну інформацією між контрольними органами про результати проведеного контролю;

"співробітники контрольних органів":

для Української Сторони - посадові та службові особи контрольних органів, що виконують завдання, визначені цією Угодою;

для Російської Сторони - посадові особи контрольних органів, що виконують завдання, визначені цією Угодою;

"товар" - будь-яке рухоме майно, що переміщується через кордон.

Зміст, засоби, форми і методи контролю осіб, транспортних засобів і товарів на кордоні (далі - контроль) визначаються законодавством держав Сторін.

Спільний контроль здійснюється в автомобільних і залізничних пунктах пропуску через кордон, а також може здійснюватися під час руху пасажирських поїздів між залізничними пунктами пропуску через кордон.

1. Контрольні органи можуть здійснювати спільний контроль у повному обсязі:

а) в пункті пропуску через кордон на території держави однієї Сторони;

б) в пунктах пропуску через кордон на території обох держав Сторін, при цьому контрольні органи держави виїзду здійснюють контроль на території держави в'їзду;

в) при пасажирському залізничному сполученні, під час руху в пасажирському поїзді на прикордонних перегонах або на території держав обох Сторін з прерогативою здійснення контролю в'їзду на територію кожної з держав Сторін з повною або частковою передачею повноважень із здійснення контролю виїзду контрольним органам держави іншої Сторони.

2. Сторони на підставі окремих письмових домовленостей і відповідно до законодавства кожної з держав визначать місця та обсяги, у яких контрольні органи будуть здійснювати контроль на території держави однієї Сторони чи держав Сторін, у тому числі із здійснення переданих повноважень, передбачених пунктом 1 цієї статті.

1. Співробітники контрольних органів держави однієї Сторони, під час здійснення контролю на території держави іншої Сторони, виконують свої службові повноваження згідно із законодавством своєї держави та несуть відповідальність відповідно до нього.

2. Співробітники контрольних органів держави однієї Сторони під час здійснення контролю на території держави іншої Сторони в частині, що стосується трудових і службових відносин, пов'язаних із проходженням служби та соціального захисту, не вважаються такими, що перебувають у закордонному відрядженні.

3. Контрольні органи держави однієї Сторони, на території якої здійснюється контроль, безперешкодно допускають у свій пункт пропуску через кордон бригади швидкої медичної допомоги держави іншої Сторони з метою надання невідкладної медичної допомоги співробітникам контрольних органів держави цієї іншої Сторони.

1. Контроль насамперед здійснюють контрольні органи держави виїзду. Контрольні органи держави в'їзду можуть розпочати контроль тільки після того, як контрольні органи держави виїзду повідомлять про закінчення контролю. Ця вимога діє також у разі, якщо контрольні органи держави виїзду не здійснювали контроль. Положення законодавства держави виїзду, пов'язані зі здійсненням контролю, перестають діяти з моменту, якщо співробітники його органів повідомили про закінчення контролю.

2. Після початку контролю контрольними органами держави в'їзду контрольні органи держави виїзду мають право здійснити повторний контроль лише у разі згоди контрольних органів держави в'їзду.

3. Під час проведення спільного контролю контрольні органи на основі взаємності визнають застосовувані ними засоби ідентифікації осіб, транспортних засобів й товарів, а також документи, що використовуються з метою контролю.

Документи, що підтверджують результати контролю, проведеного контрольними органами держави однієї Сторони, визнаються контрольними органами держави іншої Сторони як документи, які використовуються з метою контролю.

Контрольні органи держави Сторони, на територію (з території) якої прямують особи, транспортні засоби, а також переміщуються товари, мають право прийняти рішення про проведення огляду відповідно до законодавства своєї держави.

1. Співробітники контрольних органів держави однієї Сторони, які здійснюють контроль на території держави іншої Сторони, у разі виявлення правопорушення, вчиненого громадянином держави Сторони, на території якої здійснюється контроль, проводять необхідне оформлення правопорушення.

2. З метою реалізації заходів, що проводяться відповідно до пункту 1 цієї статті, невідкладно запрошуються співробітники контрольних органів держави іншої Сторони. За необхідності контрольні органи надають взаємну допомогу.

1. Контрольні органи держави виїзду зобов'язані прийняти назад особу, якій контрольні органи держави в'їзду відмовили в пропуску на територію своєї держави.

2. Контрольні органи держави виїзду не мають права відмовитися від прийняття і зворотного ввезення товару, у пропуску якого було відмовлено контрольними органами держави в'їзду.

3. Контрольні органи інформують один одного про здійснення заходів, передбачених пунктами 1 і 2 цієї статті.

1. Співробітники контрольних органів держави однієї Сторони під час організації та проведення спільного контролю перебувають на території держави іншої Сторони в межах пункту пропуску через кордон на підставі перепусток, виданих прикордонними органами держави цієї іншої Сторони.

2. Прикордонні органи держав Сторін обміняються зразками перепусток, визначених у пункті 1 цієї статті.

Співробітники контрольних органів держави однієї Сторони, які на підставі цієї Угоди здійснюють контроль на території держави іншої Сторони, мають право в межах території, визначеної для здійснення спільного контролю відповідно до статті 3 цієї Угоди, згідно із законодавством своєї держави:

а) носити формений одяг і знаки відмінності;

б) носити і застосовувати наручники, гумові кийки та інші спеціальні засоби захисту для припинення безпосереднього зазіхання на власне життя чи здоров'я або життя чи здоров'я іншої особи, а також для затримання і доставлення осіб, які вчинили правопорушення;