Міністерство внутрішніх справ України і Міністерство внутрішніх справ Республіки Казахстан (далі - Сторони),

надаючи важливого значення розвитку міжнародного співробітництва у сфері боротьби зі злочинністю і охорони правопорядку, забезпеченню захисту прав і свобод людини,

виходячи з обопільного бажання зміцнювати взаємодію Сторін,

ґрунтуючись на загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права,

домовились про таке.

1. Сторони здійснюють співробітництво в попередженні, виявленні, припиненні і розкритті злочинів, зокрема:

проти життя, здоров'я, свободи і гідності особи;

терористичних актів, а також злочинів екстремістського характеру;

проти власності;

корупції і проявів організованої злочинності;

торгівлі людьми;

незаконного обігу зброї, боєприпасів, вибухових пристроїв, вибухових, отруйних і радіоактивних речовин, ядерних матеріалів;

незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх прекурсорів;

виготовлення і збуту підроблених грошових знаків, документів, цінних паперів, а також кредитних і розрахункових карт і інших платіжних засобів;

незаконної торгівлі органами або тканинами людини;

пов'язаних з порушенням прав інтелектуальної власності;

пов'язаних з розкраданням і контрабандою культурних і історичних цінностей;

на транспорті;

у сфері інформаційних технологій;

пов'язаних з незаконною міграцією;

незаконною торгівлею рідкісними або вимираючими видами тварин.

2. Сторони також взаємодіють за наступними напрямами:

охорона громадського порядку;

забезпечення безпеки дорожнього руху;

ідентифікація непізнаних трупів і осіб, не здатних за станом здоров'я або віку повідомити дані про свою особу;

матеріально-технічне забезпечення діяльності Сторін;

науково-дослідна діяльність, розвиток інформаційних і телекомунікаційних систем, впровадження і використання засобів і систем зв'язку, спеціальних засобів, техніки і устаткування;

забезпечення інформаційної безпеки;

підготовка і підвищення кваліфікації кадрів;

розвиток спортивних і культурних зв'язків;

сприяння на договірній основі в лікуванні і санаторно-курортному оздоровленні співробітників Сторін і членів їх сімей.

1. З метою реалізації положень статті 1 цієї Угоди Сторони здійснюють співробітництво в наступних формах:

обмін інформацією, що становить інтерес, про злочини, що готуються або вчинені, і причетних до них осіб;

виконання запитів про проведення оперативно-розшукових заходів, що не потребують санкції прокурора (суду);

розшук осіб, що переховуються від кримінального переслідування або виконання вироку, а також осіб без вісті зниклих;

обмін інформацією про нові види наркотичних засобів, психотропних речовин та їх прекурсорів, що з'явилися в незаконному обігу, про технології їх виготовлення і використовувані при цьому речовини, а також про нові методи дослідження і ідентифікації наркотичних засобів і психотропних речовин;

розшук і повернення в установленому порядку предметів (речей), що мають номери або специфічні особливі ознаки, у тому числі автотранспортних засобів і вогнепальної зброї, а також цінних паперів і паспортів (посвідчень особи);

обмін досвідом роботи, у тому числі проведення стажувань, консультацій і семінарів;

обмін законодавчими і іншими нормативно-правовими актами;

обмін на взаємовигідній основі науково-технічною літературою і інформацією з питань діяльності Сторін.

2. Ця Угода не зачіпає питань видачі і надання правової допомоги у кримінальних справах.

Ця Угода не перешкоджає Сторонам у визначенні і розвитку інших взаємоприйнятних напрямів і форм співробітництва з урахуванням положень статі 1 цієї Угоди.

1. Співробітництво у рамках цієї Угоди здійснюється на підставі запитів зацікавленої Сторони про надання сприяння або за ініціативою Сторони, що припускає, що таке сприяння становить інтерес для іншої Сторони.

2. Запит про надання сприяння направляється у письмовій формі. У невідкладних випадках запити можуть передаватися усно, проте не пізніше ніж через 3 доби вони мають бути підтверджені письмово, у тому числі з використанням технічних засобів передачі тексту.

У разі виникнення сумніву в достовірності або змісті запиту може бути запитане додаткове підтвердження.

3. Запит про надання сприяння повинен містити:

найменування органу, що запитує сприяння, і

запитуваного органу, якщо він відомий;

виклад суті справи;

зазначення мети і обґрунтування запиту;

опис змісту запитуваного сприяння;

будь-яку іншу інформацію, яка може бути корисною для належного виконання запиту.

4. Запит про надання сприяння, переданий або підтверджений у письмовій формі, підписується керівником запитуючого органу або його заступником і засвідчується печаткою запитуючого органу.