- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Угода
Угода
між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Екваторіальна Гвінея про взаємну охорону секретної інформації
( Угоду ратифіковано Законом
N 2728-VI від 01.12.2010 )
Кабінет Міністрів України та Уряд Республіки Екваторіальна Гвінея (далі - Сторони),
маючи на меті зміцнити економічне, правове, військове, технічне та наукове співробітництво між Сторонами,
керуючись прагненням забезпечити охорону всієї секретної інформації, обмін якою здійснюється між Сторонами, а також створеної у процесі співробітництва Сторін,
підтверджуючи, що ця Угода не впливатиме на зобов'язання Сторін, які випливають з інших міжнародних договорів, а також те, що вона не буде використовуватися проти інтересів, безпеки та територіальної цілісності інших держав,
домовилися про таке:
Стаття 1
Визначення термінів
Для цілей цієї Угоди терміни вживаються у такому значенні:
"секретна інформація" - будь-який вид даних незалежно від їх фізичної форми, характеристик, а також засобів передачі, що засекречені відповідно до національного законодавства, стандартів інформаційної безпеки держав Сторін, а також статті 3 цієї Угоди, і які в інтересах національної безпеки та згідно з національним законодавством держав Сторін підлягають охороні від несанкціонованого доступу;
"гриф секретності" - реквізити, які проставляються на носії секретної інформації або зазначаються в супровідній документації до нього і свідчать про ступінь секретності інформації, що характеризує важливість секретної інформації, можливу шкоду внаслідок її розголошення, рівень обмеження доступу до неї та рівень її охорони державами Сторін;
"уповноважений суб'єкт" - міністерство, інший державний орган, юридична чи фізична особа, яка відповідно до національного законодавства і стандартів інформаційної безпеки держав Сторін уповноважена використовувати секретну інформацію;
"Сторона-джерело" - уповноважений суб'єкт Сторони, який створює та передає секретну інформацію Стороні-одержувачу;
"Сторона-одержувач" - уповноважений суб'єкт Сторони, якому передається секретна інформація Сторони-джерела;
"допуск" - позитивний висновок за результатами процедури перевірки, яка проводиться відповідно до національного законодавства та стандартів інформаційної безпеки держав Сторін та надає право фізичній особі на доступ до секретної інформації, а також дозволяє міністерству, державному органу або юридичній особі проводити діяльність, пов'язану із секретною інформацією відповідного ступеня;
"третя сторона" - держави, уряди яких не є Сторонами цієї Угоди, їх державні органи, організації та громадяни, а також особи без громадянства або міжнародні організації.
Стаття 2
Компетентні органи
1. Компетентними органами, що контролюють виконання цієї Угоди, є державні органи, які відповідно до національного законодавства та стандартів інформаційної безпеки держав Сторін наділені спеціальними повноваженнями у сфері охорони секретної інформації.
2. Сторони повідомляють одна одну щодо компетентних органів в їхніх державах, а також вчасно інформують одна одну стосовно змін у назвах таких органів або передачі їхньої компетенції іншим органам.
Стаття 3
Порівняння грифів секретності
1. Сторони згідно зі своїм національним законодавством та стандартами інформаційної безпеки приймають наступні порівняння національних грифів секретності:
------------------------------------------------------------------
|В Україні: |В Республіці Екваторіальна Гвінея: |
|---------------------------+------------------------------------|
|Цілком таємно |SECRET |
|---------------------------+------------------------------------|
|Таємно |CONFIDENCIAL |
------------------------------------------------------------------
2. Сторони позначають всю секретну інформацію, отриману від іншої Сторони, національними грифами секретності того ж самого ступеню відповідно до пункту 1 цієї статті.
3. Сторона-одержувач може змінювати або скасовувати ступінь секретності інформації лише за погодженням зі Стороною-джерелом.
Стаття 4
Заходи безпеки
1. Сторони зобов'язуються охороняти одержану і спільно створену секретну інформацію згідно з їх національним законодавством, стандартами інформаційної безпеки та цією Угодою.
2. Секретна інформація, обмін якою здійснюють Сторони, використовується тільки для цілей, обумовлених при її передачі.
3. До секретної інформації можуть мати доступ тільки ті особи, чиї офіційні обов'язки цього потребують, і які мають допуск відповідного рівня.
4. Секретна інформація, одержана від іншої Сторони, не передається третій стороні без попередньої письмової згоди Сторони-джерела.
5. Сторони повинні зобов'язати уповноважених суб'єктів своїх держав, що здійснюють співробітництво, пов'язане з обміном секретною інформацією, визначати у контрактах стосовно такого співробітництва заходи щодо взаємної охорони секретної інформації.
................Перейти до повного тексту