Кабінет Міністрів України та Уряд Чорногорії, далі - "Договірні Сторони";

Визнаючи, що порушення митного законодавства завдають шкоди економічним, фіскальним і комерційним інтересам їхніх країн;

Враховуючи важливість забезпечення правильного нарахування мита та інших податків, що стягуються під час імпорту та експорту товарів, а також правильного визначення митної вартості та походження товарів;

Визнаючи необхідність міжнародного співробітництва з питань, що відносяться до застосування і дотримання митного законодавства;

Визнаючи, що боротьба з порушеннями митного законодавства може бути більш ефективною завдяки співробітництву між їхніми митними органами;

Посилаючись на Рекомендації Ради митного співробітництва від 5 грудня 1953 року про взаємну адміністративну допомогу

домовилися про таке:

Для цілей цієї Угоди:

1. "Митне законодавство" означає закони та інші нормативно-правові акти держав Договірних Сторін щодо імпорту, експорту і транзиту товарів або будь-якої іншої митної процедури, які стосуються справляння митними органами мита, податків, інших зборів або нарахувань або заходів застосування митими органами заборон, обмежень і контролю;

2. "Мито" означає мито та всі інші податки, збори або інші нарахування, які стягуються при імпорті або експорті товарів, але не включаючи збори та нарахування, які є незначними у порівнянні з приблизною вартістю наданих послуг;

3. "Запитуючий орган" означає митний орган, який робить запит про допомогу згідно з цією Угодою або який отримує таку допомогу;

4. "Запитуваний орган" означає митний орган, який отримує запит про допомогу згідно з цією Угодою або який надає таку допомогу;

5. "Митне порушення" означає будь-яке порушення митного законодавства, а також будь-яку спробу порушення митного законодавства;

6. "Митний орган" означає в Україні - Державну митну службу України та в Чорногорії - Митну адміністрацію;

7. "Інформація про особу" означає сукупність документованих або публічно оголошених відомостей, за якими здійснюється ідентифікація особи у зв'язку з митним порушенням;

8. "Наркотичні засоби" означає будь-які речовини, натуральні або синтетичні, занесені до Переліків I і II Єдиної Конвенції про наркотичні засоби 1961 року (з доповненнями);

9. "Психотропні речовини" означає будь-які речовини, натуральні або синтетичні, або будь-які природні матеріали, занесені до Переліків I, II, III і IV Конвенції про психотропні речовини від 1971 року (з доповненнями);

10. "Прекурсори" означає хімічні речовини, що використовуються під контролем, у виробництві наркотичних засобів і психотропних речовин, занесені до Переліків I та II Конвенції Організації Об'єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 1988 року;

11. "Контрольована поставка" означає метод вивезення з, проходження через або ввезення на територію однієї або кількох країн незаконних партій, або таких, які підозрюються в незаконному переміщенні, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, або їх замінників, з відома та під контролем компетентних органів цих країн з метою виявлення осіб, які здійснюють митне порушення.

1. Митні органи Договірних Сторін надають один одному допомогу відповідно до положень, викладених у цій Угоді, у забезпеченні належного дотримання митного законодавства, зокрема у частині запобігання, виявлення, припинення та розслідування митних порушень.

2. Допомога за цією Угодою надається відповідно до чинного законодавства держави запитуваної Договірної Сторони.

1. На запит, запитуваний орган надає запитуючому органу всю необхідну інформацію, яка дає змогу впевнитися, що митне законодавство застосовується правильно, у тому числі, інформацію щодо перевезення і відвантаження товарів, їх розташування та призначення, а також їхньої вартості та походження, а також інформацію щодо вчинених або запланованих дій, які порушують або можуть порушити митне законодавство.

2. На запит, запитуваний орган повідомляє запитуючому органу, що товари, вивезені з території держави однієї з Договірних Сторін, були законно ввезені на територію держави іншої Договірної Сторони, зазначаючи, при необхідності, характер митних процедур, що застосовувалися до товарів.

3. На запит запитуваний орган в рамках своєї компетенції та наявних ресурсів вживає усіх необхідних заходів з метою забезпечення нагляду за:

a) окремими фізичними або юридичними особами, щодо яких існують серйозні підстави вважати, що вони вчиняють або вчинили митне порушення на території держави запитуючої Договірної Сторони;

b) місцями зберігання товарів, якщо є вагомі підстави вважати, що вони призначені для незаконного ввезення на територію держави запитуючої Договірної Сторони;

c) переміщенням товарів, про яке запитуючим органом повідомлено, що воно може бути здійснено з митним порушенням на території держави запитуючої Договірної Сторони;

d) транспортними засобами, щодо яких є вагомі підстави вважати, що вони використовувались або можуть бути використані для вчинення митного порушення на території держави запитуючої Договірної Сторони.

Митні органи Договірних Сторін у межах своєї компетенції надають один одному допомогу, якщо вважають це потрібним для правильного застосування митного законодавства, зокрема коли вони володіють інформацією щодо:

- дій, які порушили, порушують або можуть порушити митне законодавство і мають інтерес для іншої Договірної Сторони;

- нових методів і засобів, що застосовуються для вчинення митних порушень;

- товарів, щодо яких відомо, або які підозрюються в тому, що вони є об'єктом митного порушення на території держави іншої Договірної Сторони;

- окремих осіб, щодо яких відомо, або які підозрюються у вчиненні митного порушення на території держави іншої Договірної Сторони;

- транспортних засобів і контейнерів, про які відомо або щодо яких є інформація або підозра вважати, що вони використовувались, використовуються або можуть бути використані у вчиненні митних порушень на території держави іншої Договірної Сторони.

1. Допомога, передбачена цією Угодою, може включати надання інформації щодо:

a) правоохоронних заходів, які можуть бути корисними у відверненні митних порушень;

b) нових способів вчинення митних порушень;

c) спостережень та висновків, що випливають з успішного застосування нових засобів і методів контролю, а також

d) нових технологій і вдосконалених методів митного оформлення пасажирів та вантажів.

2. Якщо це не суперечить національним законодавствам їхніх держав, митні органи Договірних Сторін будуть прагнути до співробітництва у частині:

a) ініціювання, розвитку та вдосконалення спеціальних навчальних програм для їхнього персоналу;

b) створення і підтримання каналів зв'язку між ними з метою прискорення обміну інформацією та її захисту;

c) сприяння ефективній координації дій, у тому числі, обміну персоналом, експертами і призначення офіцерів зв'язку;

d) вивчення і випробування нового обладнання та процедур;

e) спрощення і гармонізації відповідних митних процедур; та

f) інших адміністративних заходів, які час від часу можуть потребувати їхніх спільних дій.

На запит, запитуваний орган згідно з національним законодавством своєї держави вживає усіх необхідних заходів з метою:

a) передання усіх документів;

b) сповіщення про усі рішення,

на які поширюється сфера застосування цієї Угоди, адресату, який проживає або розташований на території його держави. У такому разі застосовується пункт 3 статті 7 цієї Угоди.

1. Запити відповідно до цієї Угоди складаються у письмовому вигляді. Документи, необхідні для виконання таких запитів, повинні додаватися до них. У випадках, що не терплять зволікання, можуть прийматися запити в усній формі, але вони повинні невідкладно підтверджуватися у письмовій формі.

2. Запити згідно з пунктом 1 цієї статті мають містити таку інформацію:

a) назву запитуючого органу;

b) заходи, що запитуються;

c) об'єкт запиту та підставу для нього;

d) закони, правила та інші правові норми, що мають відношення до цього випадку;

e) якомога точніші та вичерпні дані відносно фізичної або юридичної особи, що є об'єктом запиту;

f) стислий виклад фактів, за винятком випадків, зазначених у статті 6 цієї Угоди та

g) зв'язок між запитуваною допомогою та справою, до якої вона відноситься.

3. Запити подаються офіційною мовою запитуваного митного органу, англійською або іншою мовою, прийнятною для цього органу.

4. Якщо митний орган запитуваної Договірної Сторони не є органом, до компетенції якого належить виконання запиту, він повинен негайно передати запит компетентному відомству, яке реагує на запит у межах своїх повноважень і відповідно до національного законодавства своєї держави, або повідомляє запитуючому органу про умови виконання такого запиту.

5. Якщо запит не відповідає формальним вимогам, то можуть бути висунуті вимоги щодо його зміни або доповнення; проте невідкладні заходи при цьому можуть виконуватися.

1. Запитуваний орган вживає усіх потрібних заходів для виконання запиту та, якщо вимагається, буде прагнути вжити усіх офіційних заходів, необхідних для виконання запиту.

2. Митний орган однієї Договірної Сторони на запит митного органу іншої Договірної Сторони проводить необхідне розслідування, включаючи опитування експертів та свідків або осіб, які підозрюються у вчиненні митних порушень, а також здійснює верифікацію, інспектування та розслідування фактів у зв'язку із питаннями, зазначеними в цій Угоді.

3. На запит, запитуваний орган може у максимально можливих межах, дозволяти посадовим особам запитуючого органу бути присутніми на території держави запитуваної Договірної Сторони під час проведення її посадовими особами розслідування митних порушень, про які йдеться у запиті запитуючого органу.

4. В цілях координування дій, запитуючому органу на його прохання може бути повідомлено про час і місце проведення дій, які здійснюються на виконання запиту.

5. Посадові особи запитуючого органу, уповноважені на розслідування митних порушень, можуть просити запитуваний орган надати їм можливість вивчити відповідні журнали, реєстри та інші документи або носії даних та надавати їх копії, або будь-яку іншу інформацію що стосується митного порушення.

1. Запитуваний орган повідомляє про результати розслідування запитуючому органу у формі документів, завірених копій документів, звітів та подібного, а у разі потреби в усній формі.

2. Документи, передбачені пунктом 1 цієї статті, можуть бути замінені інформацією в електронному вигляді, виробленою у будь-який формі для цих цілей; інформаційні матеріали, необхідні для інтерпретації та використання такої інформації в електронному вигляді, мають бути подані разом з нею.

1. Якщо запитуваний орган вважає, що виконання запиту може заподіяти шкоди суверенітету, безпеці, громадському порядку його держави, або іншим суттєвим національним інтересам, або може потягти за собою розголошення державної або іншої захищеної законом таємниці, у наданні допомоги може бути відмовлено, або виконання запиту поставлено у залежність від виконання певних умов, а саме, дотримання положень національного законодавства держави запитуваного органу та/або міжнародних договорів, які є чинними для держави запитуваної Договірної Сторони, та/або умов зовнішньоекономічних операцій, про які йдеться у запиті запитуючого органу.