Уряд України і Уряд Китайської Народної Республіки (далі "Сторони"),

посилаючись на Спільну Декларацію про основні принципи взаємної допомоги між Україною та Китайською Народною Республікою 1994 року;

вважаючи, що порушення митного законодавства завдають збитків економічним, фінансовим і соціальним інтересам їхніх держав,

враховуючи важливість забезпечення правильного нарахування та стягнення мита, інших податків, зборів чи нарахувань на імпорт та експорт товарів, а також належного виконання вимог законодавства щодо заборон, обмежень і контролю;

будучи переконаними в тому, що зусилля у запобіганні порушенням митного законодавства можуть виявитися більш ефективними завдяки співробітництву митних органів;

посилаючись на Рекомендації Ради митного співробітництва про адміністративну допомогу від 5 грудня 1953 року і 8 червня 1971 року,

домовилися про таке:

Для цілей цієї Угоди:

1. "Митне законодавство" - означає всі установчі і розпорядчі положення, що застосовуються митними органами у нормативно-правовому порядку при імпорті, експорті або транзиті товарів.

2. "Порушення" - означає порушення митного законодавства або спробу порушення митного законодавства.

3. "Митний орган" - означає в Україні Державна митна служба України і у Китайській Народній Республіці - Головне митне управління Китайської Народної Республіки.

4. "Особа" - означає як фізичну, так і юридичну особу.

1. Митні органи Сторін відповідно до положень цієї Угоди і свого національного законодавства та в межах своєї компетенції подають один одному взаємну допомогу з метою:

a) забезпечення належного застосування митного законодавства;

b) відвернення, розслідування та припинення порушень митного законодавства;

c) забезпечення правильного обкладення митом, податками і зборами, що стягуються під час імпорту та експорту товарів;

d) обміну професійним досвідом та інформацією в галузі митної справи.

2. Ця Угода не торкається співробітництва Сторін, яке здійснюється відповідно до інших міжнародних угод чи домовленостей, зокрема положень, що регулюють порядок надання взаємодопомоги у кримінальних справах.

1. Митні органи за власною ініціативою чи на запит надають один одному всю наявну інформацію, яка:

a) дає змогу встановити правильність стягнення мита, інших податків, зборів чи нарахувань, зокрема інформацію, яка допомагає визначити митну вартість товарів та встановити їхню тарифну класифікацію;

b) дає змогу встановити правильність використання національних правил походження товарів, якщо це не передбачено іншими угодами, укладеними однією із Сторін.

c) стосується порушень, виявлених або запланованих, щодо переміщення:

i) товарів чи речовин, небезпечних для навколишнього середовища та здоров'я населення;

ii) наркотичних засобів та психотропних речовин;

iii) зброї, боєприпасів, вибухових речовин та пристроїв;

iv) предметів, що мають значну історичну, культурну чи археологічну цінність;

v) предметів, небезпечних для фауни і флори;

vi) товарів, що переміщуються з порушенням прав інтелектуальної власності;

vii) інших товарів або предметів, що мають особливо важливе значення, переліками яких обмінюватимуться митні органи Сторін.

2. Митний орган однієї Сторони з власної ініціативи негайно надає митному органу іншої Договірної Сторони всю інформацію, що може бути використана ним для виявлення порушень митного законодавства, зокрема інформацію:

a) яка була ним виявлена під час виконання службових обов'язків і яка дає вагомі підстави вважати, що на території іншої Сторони може бути вчинено серйозне порушення митного законодавства;

b) про виявлені митним органом однієї Сторони джерела і шляхи контрабанди товарів, що стосуються іншої Сторони;

c) осіб, про яких відомо, що вони вчинили, або які підозрюються у вчиненні порушення митного законодавства, що діє на території іншої Сторони;

d) товарів, про які відомо, що вони є об'єктами незаконного обігу;

e) транспортних засобів, про які відомо або які підозрюються в тому, що вони використовуються з метою порушення митного законодавства, яке діє на території іншої Сторони.

3. У випадку якщо за взаємною згодою Сторін прийнято рішення про застосування контрольованої поставки з метою виявлення осіб, причетних до незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, митні органи Сторін вживають узгоджених заходів до її здійснення відповідно до національного законодавства кожної із Сторін і у межах своєї компетенції.

На запит митного органу однієї Сторони митний орган іншої Сторони у межах своєї компетенції і наявних ресурсів Сторони здійснює особливий нагляд протягом визначеного періоду за:

a) переміщенням, особливо, в'їздом і виїздом, по своїй території осіб, про яких відомо, що вони порушують або підозрюються у порушенні митного законодавства, яке діє на території іншої Сторони;

b) будь-якими транспортними засобами, про які відомо, що вони використовуються або підозрюються у використанні для порушення митного законодавства, яке діє на території іншої Сторони;

c) переміщенням товарів на територію чи з території однієї Сторони, про яке митним органом іншої Сторони повідомлено, що воно здійснюється з істотним порушенням законодавства чи викликає підозру щодо цього, і надає про це звіт митному органу запитуючої Сторони.

На запит митного органу однієї Сторони митний орган іншої Сторони повідомляє запитуючому митному органу інформацію, яка вказує на те, що:

a) офіційні документи, додані на підтвердження відомостей до товарної митної декларації, оформленої митним органом запитуваної Сторони, є дійсними;

b) товари, ввезені на територію запитуючої Сторони, були законно вивезені з території іншої Сторони;

c) товари, вивезені з території запитуючої Сторони, були законно ввезені на територію запитуваної Сторони;

d) товари, яким надано режим сприяння під час вивезення з території однієї Сторони, були належним чином ввезені на територію іншої Сторони. Така інформація має також містити повідомлення про будь-які засоби митного контролю, що застосовувалися до товарів.