Україна та Республіка Білорусь, далі - "Договірні Сторони",

виходячи з принципів державного суверенітету, рівноправності та взаємної поваги,

керуючись загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права і бажаючи розвивати міждержавне співробітництво у сфері виконання покарань,

враховуючи, що відбування засудженими покарання у державі, громадянами якої вони є, сприяє більш ефективному досягненню мети виконання покарання, поверненню засуджених до нормального життя у суспільстві,

керуючись принципами гуманізму та поваги прав людини,

домовились про наступне:

Для досягнення цілей цього Договору нижченаведені терміни означають:

1) "держава винесення вироку" - Договірна Сторона, судом якої був винесений вирок про засудження особи до покарання у виді позбавлення волі;

2) "держава виконання вироку" - Договірна Сторона, якій передається для подальшого відбування покарання особа, засуджена до позбавлення волі, яка є її громадянином;

3) "засуджений" - особа, засуджена судом однієї з Договірних Сторін за вчинення злочину до покарання у виді позбавлення волі;

4) "близькі родичі" - особи, визначені як такі у порядку, встановленому законодавством кожної з Договірних Сторін;

5) "законні представники" - особи, визнані як такі в порядку, встановленому законодавством кожної з Договірних Сторін;

6) "компетентні органи" - органи Договірних Сторін, які виконують рішення про передачу засуджених;

7) "центральні органи":

в Україні - Міністерство юстиції України,

в Республіці Білорусь - Генеральна прокуратура Республіки Білорусь.

1. Договірні Сторони передають згідно з положеннями цього Договору на запит одна одній засуджених, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі за вчинення злочинів на території держави винесення вироку і мають громадянство іншої Договірної Сторони, для відбування покарання в державі виконання вироку.

2. Запит про передачу засудженого може виходити, як від держави винесення вироку, так і від держави виконання вироку.

Підставою для порушення процедури передачі засудженого Договірній Стороні, громадянином якої він є, є заява цієї особи, її близьких родичів, законного представника або адвоката, направлена центральному органу однієї з Договірних Сторін.

1. Засуджена особа може бути передана відповідно до цього Договору, якщо:

1) ця особа є громадянином держави виконання вироку;

2) вирок суду стосовно цієї особи набрав законної сили;

3) на момент отримання запиту про передачу засуджений повинен ще відбувати покарання протягом не менш як шість місяців;

4) є письмова згода засудженої особи, або, у зв'язку з її віком, фізичним або психічним станом, що перешкоджають вільному волевиявленню, про це клопоче законний представник засудженої особи;

5) діяння, у зв'язку з яким було винесено вирок, є злочином відповідно до законодавства держави виконання вироку і тягне за собою покарання у виді позбавлення волі;

6) відшкодовано матеріальну шкоду, завдану злочином;

7) держава винесення вироку і держава виконання вироку дали згоду на передачу засудженої особи.

2. Засудженій особі, її близьким родичам або законному представникові, які направили відповідно до статті 3 цього Договору заяву про передачу, мають бути письмово роз'яснені посадовими особами компетентних органів держави винесення вироку умови передачі та її правові наслідки.

3. У виняткових випадках Договірні Сторони можуть погодитися на передачу засудженої особи, навіть якщо їй залишається відбувати покарання протягом менш ніж шість місяців або якщо матеріальна шкода, завдана злочином, відшкодована не в повному обсязі.

Передача засудженої особи не здійснюється, якщо:

1) не додержано умов, перелічених у пункті 1 статті 4 цього Договору;

2) покарання не може бути виконано в державі виконання вироку внаслідок закінчення строку давності або через іншу підставу згідно з законодавством цієї держави.

1. Центральні органи і компетентні органи Договірних Сторін роз'яснюють і забезпечують засудженим особам можливість звертатися з заявою про передачу відповідно до статті 3 цього Договору.

2. Центральні органи Договірних Сторін інформують засуджену особу про стан розгляду питання про його передачу.

3. Компетентний орган держави винесення вироку письмово повідомляє про передачу засудженої особи дипломатичному представництву або консульській установі Договірної Сторони, громадянином якої є засуджена особа.

1. Запит про передачу засудженої особи складається у письмовій формі.

2. Для розгляду питання про передачу засудженої особи центральний орган держави винесення вироку направляє центральному органу держави виконання вироку:

1) відомості про особу засудженого (прізвище, ім'я, по батькові, дата і місце народження);

2) документ, що підтверджує громадянство засудженої особи;

3) текст статей кримінального закону, на підставі якого особу засуджено;

4) письмову заяву засудженої особи або, у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 1 статті 4 цього Договору, її законного представника про згоду на передачу;

5) копії вироку і всіх наявних у справі рішень судових органів, документу про набрання вироком законної сили;

6) документ про відбуту частину покарання і ту частину покарання, яка підлягає подальшому відбуванню;

7) документ про виконання додаткового покарання, якщо воно було призначено;

8) медичний висновок про стан здоров'я і відомості про особливості поведінки засудженої особи;

9) відомості про наявність матеріальної шкоди, її розміру та порядку її відшкодування;

10) копії інших документів, які додаються за взаємною згодою центральних органів Договірних Сторін.

3. Для розгляду питання про передачу засудженого центральний орган держави виконання вироку направляє центральному органу держави винесення вироку:

1) відомості про особу засудженого (прізвище, ім'я, по батькові, дата і місце народження);

2) документ, що підтверджує громадянство засудженого;

3) текст статей кримінального закону держави виконання вироку, на підставі якого дія або бездіяльність, за вчинення яких засуджено особу, є кримінально караними;

4) копії інших документів, які додаються за взаємною згодою центральних органів Договірних Сторін.

4. Запит про передачу засудженої особи має бути підписаним керівником центрального органу відповідної Договірної Сторони і засвідченим гербовою печаткою. Інші документи, які направляються відповідно до цієї статті, повинні бути підписані уповноваженою посадовою особою компетентного органу Договірної Сторони, який їх складає, і засвідчені гербовою печаткою.